Релігія, якщо вона справжня, є, по суті, відгуком створених особистостей на Особистість Творця, тобто Бога. «Вічне життя є те, щоби знали Тебе, єдиного істинного Бога, і Того, Кого Ти послав, - Ісуса Христа» (Івана 17:3).

— Е. Тозер, Прагнути Бога

БогжиттяІсус

Афанасій Великий навчав, що Бог створив людей на образ Божий, наділивши людство здібністю, якої не мали інші істоти — здатністю брати участь у житті Божому.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

АфанасійБогжиття

Бог як мати не має на увазі, що Бог і є матір (або батько). Ми представляємо Бога і як батька, і як матір, однак, ми усвідомлюємо наскільки безсилими виявляються ці метафори для передачі творчої любові Божої... Тим не менш, ми говоримо про цю любов у словах, які здаються нам дорогими і зрозумілими, в словах про батька і матір, які дають нам життя, з чиїх тіл ми виходимо, і від турботи яких ми виходимо.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

БатькоБогжиття

"Досвід" є неточним терміном. У широкому значенні він означає "накопичене знання, що виникає з безпосереднього зіткнення з життям". Коли говорять про "досвідченого вчителя" або "досвідченого лікаря", то мають на увазі вчителя або лікаря, які опанували свою майстерність безпосередньо на практиці.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

вчительдосвіджиття

Євангеліє описує насамперед не набір моральних принципів, а вплив зустрічі з Богом на життя окремих людей та історію народів.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

БогвпливЄвангеліє

Через процес Самовиявлення, який досягає свого апогею і виконання в житті Ісуса Назарейського, Бог взяв ініціативу на Себе.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

апогейБогжиття

Христос сповнений благодаті, життя та спасіння. Людська душа сповнена гріха, смерті та засудження. Якщо між ними постає віра, то гріх, смерть і осуд переходять до Христа, а благодать, вічне життя і спасіння переходять до віруючого в Нього».

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

Благодатьвірагріх

З погляду пієтизму, реформування віровчення має завжди супроводжуватися реформуванням життя.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

віравіровченняжиття

Келлер писав: «Неможливо духовно зростати без глибокої участі в житті інших віруючих людей. Ви не можете жити християнським життям без спільності з друзями-християнами, без церковної сім'ї, у якій могли б знайти душевний спокій, розуміння та підтримку».

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

друзіжиттяКеллер

Біблія не рясніє сентиментами до шлюбу. «У ній абсолютно реалістично показано, як тяжко жити на самоті; і в ній абсолютно реалістично показано, як тяжко жити в шлюбі»."

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

Бібліяжиттяреалістично

«Євангеліє — не просто ази, а цілий спектр християнського життя. Хибно думати, що Євангеліє рятує нехристиян, а потім християни зростають у вірі, старанно живучи за біблійними принципами. Правильніше сказати, що ми врятовані вірою в Євангеліє і з поглибленням віри поволі змінюємося кожною дещицею розуму, серця й життя».

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

віражиттязміна

Келлер навіть наголошував: «Життя, утілене в ділах справедливості до бідних, обов'язковий атрибут будь-якої справжньої, істинної християнської віри». Ці слова Келлера в дусі Едвардса наводять на згадку про роботу останнього The Reli-gious Affections.

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

Religious Affectionsбідніділа справедливості