Богослов'я не відірване і не повинно бути відірване від соціальної участі та політичних дій. У той час, як класичне західне богослов'я вважає дію результатом роздумів, богослов'я звільнення змінює цей порядок. Дія відбувається першою, а за ним слідує критичне роздуми. "Богослов'я має припинити пояснювати світ і почати перетворювати його" (Боніно). Справжнє знання про Бога ніколи не може бути неупередженим і відірваним від світу, але надходить через відданість справі бідних.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

біднібогослов'яБоніно

На початку ХХ століття Фрідріх Ніцше визнав, що рівні права й людська гідність без християнства не мають підґрунтя. Ми можемо обстоювати свої права та вимагати, щоб їх дотримувалися щодо інших, наприклад бідних, але суспільство не може дійти згоди, чому має це робити.

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

біднігідністьНіцше

Келлер навіть наголошував: «Життя, утілене в ділах справедливості до бідних, обов'язковий атрибут будь-якої справжньої, істинної християнської віри». Ці слова Келлера в дусі Едвардса наводять на згадку про роботу останнього The Reli-gious Affections.

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

Religious Affectionsбідніділа справедливості

Світ ще не звик до церкви, де однаково дбають про справедливість для бідних та експозиційні проповіді. Але в церкві Redeemer обидві цілі будуть богословсько нероздільними.

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

Redeemerбіднібогослов'я

Бог – реаліст. Одна справа позбавити людей пригнічення і дати їм землю у володіння, зовсім інша утримати їх від подальшої експлуатації один одного. Є ідеальний світ, на який повинні орієнтуватися ізраїльтяни: у ньому відсутні бідні, бо всі дотримуватимуться заповідей Божих. Однак Бог розуміє, що в реальності далеко не всі стануть жити за заповідями, отже, бідні завжди будуть серед них (Втор. 15, 4.11). Що можна зробити для боротьби з бідністю, щоб вона стала постійною супутницею людини чи сім'ї? Як можна розірвати порочне коло вічних боргів і рабства, в які потрапляв ізраїльтянин, що розорився? На ці питання є відповіді в ізраїльських економічних законах та постановах. Існував цілий звід законів для запобігання факторам, що ведуть до руйнування людини. Серед них був обов'язок видавати кредити для бідних, при цьому можливості кредиторів були суворо обмежені: заборонялося вимагати у бідних відсотки з позики.

— К. Райт, Миссия Бога

бідніБогборги

Ізраїль став жертвою і цієї спокуси. Пророки піднімали свій голос проти ревнителів віри, у житті та поведінці яких відкидалися всі моральні принципи, формально ними сповідані. Було багато харизматичного запалу (Ам. 5, 21-24), богослов'я спокути в крові та безлічі жертвоприношень (Іс. 1, 10-12), впевненості у порятунку через декламації про храм (Єр. 7, 4-11) та релігійних пишних обряди на свята (Іс. 1, 13-15). Але просто під носом, біля своїх ніг, вони не бачили бідних, які були забуті, у кращому разі, а в гіршому – просто розтоптані. Уявна духовність процвітала серед пороку та соціальної гнилі. І Бог ненавидів такий підхід, він жадав, щоб цей маскарад скоріше закінчився (Мал. 1, 10), і ці актори пішли геть з очей.

— К. Райт, Миссия Бога

біднідуховністьжертвоприношення

Бог з покоління в покоління, з віку в століття, протягом усього біблійного оповідання глибоко стурбований соціальними проблемами: продажністю суддів, утиском бідних, зловживанням владою, експлуатацією праці незахищених верств населення і т.д. у наріканнях псалмоспівців найчастіше ми чуємо саме про ці проблеми (поряд з ідолопоклонством).

— К. Райт, Миссия Бога

біднівладаексплуатація

Бажання допомогти бідним народжується в серці, зворушеному благодаттю, серце, яке відмовилося ставити якусь категорію людей вище за інших.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

бідніБлагодатьдопомога