Крім того, ці завдання збігаються і з практичної точки зору. В якомусь сенсі життя за євангелією – це і є проповідь євангелії. Служіння людям, незалежно від їхніх переконань і кольору шкіри, завжди буде привабливим свідченням про істину і переконливу силу євангелії. Турбота церкви про незаможних знаходить важливе значення як спільне свідчення суспільству про Христову перетворюючу любов і серйозний аргумент на користь істинності Євангелія.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

євангеліяжиттянезаможні

Суть учнівства, якщо сказати просто, полягає в тому, щоб стати схожими на людей, з якими ми постійно спілкуємося. Так само як найбільш формуючий вплив на наше життя має сімейне виховання, ми зростаємо у благодаті та святості через глибоку участь у житті Божої сім'ї.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

БлагодатьБожа сім'явиховання

Знайти життя, втративши його; Боже призначення можна виконати тільки якщо залишити зону безпеки. Бог, який відкривається в Писанні, віддає Себе заради всього світу.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

БогБоже призначеннявіддача

Показуйте, що ми живемо належним чином тільки в тому разі, якщо віримо в подвиг Христа і застосовуємо цю віру на ділі. Таким чином, невіруючі чутимуть Добру новину щотижня, і водночас віруючі зможуть отримати відповіді на свої запитання і проблеми.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

віраДображиття

Контекстуалізація не означає «дати людям те, що вони хочуть чути», як часто стверджується. Радше, суть у тому, щоб дати людям біблійні відповіді, які вони, можливо, зовсім не хочуть чути, на запитання про життя, які вони ставлять у конкретний час і в конкретному місці, мовою та у формах, які вони розуміють, і за допомогою тверджень та аргументів із силою, яку вони можуть відчути, навіть якщо від них відкидають.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

біблійні відповідівірадуховний вплив

Можливо, тут буде корисною ілюстрація. Уявіть, що ви граєте з оркестром, але звук виходить моторошний, тому що інструменти засмучені. Проблему не можна вирішити, просто підлаштовуючи їх один під одного. Марно музикантам налаштовувати інструменти за інструментом сусіда, тому що тоді всі налаштовуються під різні тони. Необхідно точно налаштувати всі інструменти за одним джерелом тону. Часто в нашому житті ми намагаємося налаштовувати себе за звуком усіляких камертонів. Нерідко це називають «знайти баланс». Однак варто замислитися: знайти баланс із чим, налаштуватися за чим? Євангеліє насамперед не налаштовує нас за нашими проблемами чи життєвою ситуацією, воно насамперед переналаштовує нас за Богом.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

балансБогЄвангеліє

Уявіть жінку бідну вдову, у якої є єдиний син. Вона вчить його жити так, як сама вважає правильним: завжди говорити правду, старанно працювати і допомагати бідним. Отримуючи мізерну зарплату, вона, завдяки своїй ощадливості, зуміла оплатити його вищу освіту. Уявіть, що після закінчення вишу він майже з нею не спілкувався. Зрідка надсилав різдвяну листівку, але не заїжджав, не відповідав на телефонні дзвінки та листи, не розмовляв із нею. Водночас життя його відповідало саме тим ідеалам, яких вона його навчала, він чесний, працьовитий і готовий до благодійності. Що скажете: це нормально? Звісно ні! Хіба ми не скажемо, що негоже жити правильно, але водночас нехтувати стосунками з тим, кому ти всім зобов'язаний? Так само, якщо Бог створив нас і ми Йому всім зобов'язані, але не живемо для Нього, а лише «живемо правильно», то цього недостатньо. На всіх нас висить борг, який слід сплатити.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

Богборгвдова

Твоє життя продовжує в собі історію всіх тих, хто зробив у нього свій внесок, сформувавши в тобі все те добре й хороше, правильне та прекрасне, і тих, кого вже немає з нами. І ти сам можеш жити в такий спосіб, щоб майбутнє покоління пишалося тобою, вплітало б твою історію у своє життя.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

внесоквплітатижиття

Жити продовжує зовсім не те, що викарбувано на пам'ятниках і меморіальних дошках, а те, що ми вплели в життя та пам'ять інших людей. Ті, хто жив поруч із нами, стають частиною нас.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

вплестижитижиття

Щоразу, коли щось планувалося, Ерл казав: «Якщо мені дозволить Господь». Якщо ж у нього запитували, чому він так говорить, Ерл пояснював, що в такий спосіб він почасти висловлює своє поважливе ставлення до Бога. «Отцю небесному належить кожна моя хвилина, і Він може забрати мене, коли захоче». Але було це також і способом практикування смерті - нагадуванням собі й усім навколо про те, що життя не безкінечне та що воно будь-якої миті може скінчитися.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

БогЕрлжиття

Як завжди, Сенеці дуже чітко вдалося висловити цю ідею: «У момент відходу до сну, скажімо із радістю та веселістю: "Я все ж таки жив. Я пройшов тим шляхом, який призначила мені Фортуна". А коли Бог як благословення подарує нам іще один день, приймемо його з радістю... Кожен, хто сказав собі: "Я все ж таки жив", у змозі піднести кожен наступний день до величі несподіваного подарунка. Поспішайте жити та ставтеся до кожного прожитого дня як до завершеного життя».

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

деньжиттязавершеність

Чимало античних філософів визнають, що через дисципліновані розмірковування про смерть ми вносимо стрімкість, яскравість і сенс у кожен прожитий день. Вони «практикувались у підготовці до смерті» не тому, що були аж такими похмурими, чи хворобливими, чи налаштованими на погане, і не тому, що хотіли, щоб усі навколо захоплювалися глибинами їхнього мислення. Ні, вони робили це тільки тому, що хотіли прожити якомога краще й повніше життя.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

дисциплінажиттяповнота