Гешель із приводу цього каже: «Той, хто хоче увійти у святість цього дня, мусить спочатку відкласти вбік усе богохульне базікання про комерцію, забути про ярмо тяжкої праці. Він мусить відійти від вискливого скреготіння буднів, від нервозності та лютості у набуванні статків, від зради та марнотратства власного життя. Він мусить сказати "Прощавай!" будь-якій ручній праці й навчитися розуміти, що світ уже створено і він цілком здатен існувати без допомоги людини».
— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя
Римляни заповнили свій простір казковими палацами. А євреї будують палаци своїх душ, коли святкують шабат. «Пам'ятайте про день шабату: проводьте його у святості». Один день тижня протиставляється всім іншим, є частиною реальності, коли важливо не мати, а просто бути, не володіти, а віддавати, не контролювати, а поділяти, не підкоряти й не підкорятись, а перебувати у злагоді.
— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя
Що ми маємо на увазі, коли говоримо, що цей предмет святий?" Він відповідає: "Подивіться на вашу Біблію, там написано: Свята Біблія. Що ж робить її святою? Земля Ізраїлю називається святою землею, а місто Єрусалим - святим містом. Чому? Усе перераховане вище має дещо спільне у своїй якості. Усе це належить Богові. Біблія - це Божа книга, Ізраїль - це Божа земля, Єрусалим - це Боже місто: все це Божественна власність! І тому вони святі, вони належать Богові."
— Х. Робинсон, Изложение проповеди. Мастер-класс по гомилетике
Попри те, що Бог присутній усюди повною мірою, ми не завжди усвідомлюємо Його присутність. Іноді Він чітко проголошує її нам. Іноді - ні. Та незалежно від того, відчуваємо ми Божу присутність чи ні, «Він - поруч із кожним» (Дії. 17:27, ПСМ). І попри Його цілковиту присутність, може бути так, що у кожен конкретний момент ми сприймаємо лише один із аспектів Його природи. Для прикладу, під час богослужіння ми можемо сильно відчувати присутність Його любові. Роздумуючи над Його Словом, ми можемо сильно відчувати присутність Його святості. Бог присутній повною мірою навіть у пеклі, хоча тамтешні мешканці відчувають лише Його гнів. Для віруючої людини вічність стане тим місцем, де ми відчуватимемо присутність Бога якнайповніше. Там ми переживатимемо Його присутність як Еммануїла, «з нами Бог», адже за життя ми пізнали Його лише частково.
— Д. Вілкін, Немає Богу подібних. 10 якостей, якими Бог відрізняється від нас (і чому це добре)
Задумайтеся, якою великою втіхою є особистий звʼязок із незмінним Богом. Бог той самий від Старого Завіту до Нового. Його риси ні ослаблюються, ні посилюються, адже кожна з них є незмінно безмежною. Божі знання ні зростають, ні скорочуються. Його вірність ні збільшується, ні зменшується. Наші вчинки - ні добрі, ні погані - не можуть додати Йому слави чи применшити ї. Він не може стати ще святішим чи менш непохитним. Він уже є всіма цими речами найвищою мірою - навіки. Бог, який був, залишається Богом, який є. Бог, який є, залишається Богом, який буде. Бог, який буде, є Богом, який був.
— Д. Вілкін, Немає Богу подібних. 10 якостей, якими Бог відрізняється від нас (і чому це добре)
Зростання у святості - це процес здобуття усе більшої залежності, а не автономності.
— Д. Вілкін, Немає Богу подібних. 10 якостей, якими Бог відрізняється від нас (і чому це добре)