Християни, звичайно, идуть далі, принаймні в теорії. Їхнє віровчення вимагає від них вірити в Особистість Бога, і їх навчили молитися: «Отче наш, Який на небесах» (Луки 11:2). Тепер Особистість і батьківство Бога несуть із собою ідею про можливість особистого знайомства. Це допускається, кажу я, теоретично, але для мільйонів християн, тим не менш, Бог не більш реальний, ніж для невіруючого. Вони йдуть по життю, намагаючись любити ідеал і бути відданими лише принципу. На противагу всій цій каламутній невизначеності стоїть чітке біблійне вчення про те, що Бога можна пізнати на власному досвіді. У Біблії панує любляча Особистість, яка ходить серед дерев саду і вдихає приємні пахощі від кож-ної праведної жертви. Ми повсякчас бачимо присутність живої Особи, Яка говорить, благає, любить, працює і проявляє Себе завжди і скрізь, де і коли Його народ виявляє достатню готовність, щоб прийняти ці прояви.

— Е. Тозер, Прагнути Бога

БібліяБогдосвід

Грунтовне вивчення Писання є обов'язковою умовою в Церкві Живого Бога. Без цього жодна церква не може вважатися новозавітною в строгому значенні цього терміну. Але викладання Біблії може здійснюватися в такий спосіб, що слухачі залишаються цілком позбавленими справжньої духовної поживи. Адже душу живлять не просто слова, а Сам Бог, і до тих пір, поки слухачі не знайдуть Бога через особистий досвід, вони не виграють від того, що почули істину. Біблія не самоціль, а засіб привести людей до близького і насичуючого пізнання Бога, щоб вони могли увійти в Нього, насолоджуватися Його Присутністю, відчути і пізнати внутрішню солодкість Бога в самому осерді душ і центрі їхніх сердець.

— Е. Тозер, Прагнути Бога

БібліяБогдуша

Сьогодні не бракує вчителів Біблії, здатних правильно викладати принципи вчення Христа, але занадто багато з них, здається, задовольняються тим, що рік за роком навчають основам віри, дивно не усвідомлюючи, що в їхньому служінні немає ні явної Присутності, ні чогось незвичайного в їхньому особистому житті. Вони постійно служать віруючим, що відчувають у своїх грудях тугу, яку їхнє вчення просто не здатне задовольнити.

— Е. Тозер, Прагнути Бога

Бібліявіравчителі

Жан Кальвін усунув серйозну перешкоду на шляху розвитку природничих наук - біблійний буквалізм, який продовжує користуватися впливом у фундаменталістських колах донині. Кальвін стверджував, що не всі біблійні твердження, які стосуються Бога чи світу, слід сприймати буквально, бо вони пристосовані до можливостей своїх слухачів. Святе Письмо, недвозначно кажучи про обертання сонця навколо землі, пристосовувалося до світогляду своїх слухачів, а не робило наукових тверджень про всесвіт

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

БібліябуквалізмЖан

Говорячи у своїй книжці 2013 року про страждання, Келлер писав, що «один з головних уроків Біблії полягає в тому, що майже ніхто не зростає духовно чи не знаходить Бога без страждань, без пронизливого болю, що пробуджує нас і відкриває нам очі на різні аспекти життя й наші серця, які ми раніше не бачили».

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

Бібліябільдуховне

«Коли мені хтось каже: "Не знаю, чи Бога хвилюють наші страждання. Можливо, Йому взагалі на нас байдуже" я відповідаю: "Ні, Богу не байдуже”. Тоді вони питають: "Звідки вам знати?". Послухайте, що я вам скажу. Якби я вірував у будь-якого іншого бога, то не знайшов би, що вам відповісти. Але ми не байдужі Богу Біблії про це красномовно свідчить Його власна готовність страждати за нас. Не знаю, чому Він досі не припинив муки й зло, але Він пройшов їх заради нас і доводить, що має на це вагомі причини, бо Йому не байдуже. Він не спостерігає здалеку. Він поряд з нами».

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

байдужістьБібліяБог

До кінця своєі каденції в церкві Redeemer він наставляя переважно через проповідництво, а не в спілкуванні віч-на-віч чи в маленьких групах. Так і вийшло, що часом його найближчі послідовники жили якнайдалі. Ці церковні лідери знову й знову слухали проповіді Келлера та вчилися його майстерності тлумачити та навчати Біблії"

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

БібліяКеллермайстерність

Біблія не рясніє сентиментами до шлюбу. «У ній абсолютно реалістично показано, як тяжко жити на самоті; і в ній абсолютно реалістично показано, як тяжко жити в шлюбі»."

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

Бібліяжиттяреалістично

«Чи історія Давида й Голіафа радше про вас, про те, як ви можете бути подібні до Давида? Чи вона радше про Ісуса - Того, Хто взяв на Себе тих велетнів, які можуть по-справжньому вбити нас, і чию перемогу приписуємо собі? Про кого вона насправді? Ось у чому фундаментальне питання. Коли знайдете на нього відповідь, почнете читати Біблію із чистого листа».

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

БібліявіраГоліаф

Якось, посилаючись на Клавні, Келлер сказав: «Біблія оповідає або про те, що ми маємо робити, або про те, що зробив Ісус».

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

абоБібліязробив

Він називав сюжетну лінію Біблії «драмою, що розгортається» або містерією. Поки дорослішають, християни дізнаються дедалі більше окремих біблійних історій, але так і не знають усієї історії Біблії та того, як усе в ній тримається купи. Нам здається, що Самсон — це такий собі Супермен з коміксів. Ми вважаємо, що Давид - сміливий маленький хлопчик і приклад того, як можна здолати голіафів свого життя. Проте, коли ці історії ізолюють від місця, яке вони посідають у сюжеті драми про викуплення, ми не бачимо загального образу Бога, який рятує Свій народ, коли люди взивають до нього в покаянні й вірі.

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

БібліяБогвикуплення

Лекції Ніколя вирізнялися чіткою структурою, чим полегшували слухачам конспектування. Насамперед він розкривав богословську тему. Потім пояснював різні погляди на неї: чи то весліанські, чи лютеранські, чи католицькі, чи реформатські, чи православні. Тоді аналізував слабкі й сильні сторони кожного погляду, описував, чому вважає реформаторський підхід найбільш доцільним. На завершення підкріплював висновки цитатами з Біблії.

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

аналізБібліябогослов'я