Говорячи про споглядання, я хотів би згадати про опір і навіть відмову від цієї практики деяких із моїх консервативно налаштованих друзів-християн. Вони вважають, що будь-яка форма духовного споглядання чи містицизму виходить за межі християнської традиції. Я знаходжу таку думку дивною. Для мене духовне споглядання і навіть містицизм це можливість поринути у реальність біблійного уявлення про Бога та віри в Бога, явленого нам у Христі. Споглядання дозволяє втілити у життя реальність християнського богослов'я та вчення.

— А. Фадлинг, Лидер без спешки

Богбогослов'явіра

Святий Дух довгий час був "попелюшкою" Трійці. Інші дві сестри могли вирушати на богословські бали; Святий Дух щоразу залишався вдома.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

балибогослов'язалишався

Вони залишили все, щоб піти за Ним. Він був причиною всього їхнього існування. Здавалося, що Він має відповіді на всі їхні запитання. Потім, на їхніх очах Він був заарештований і публічно страчений. Виникло відчуття відсутності Бога. У цей момент ніхто не міг відчувати Його присутність. Навіть у Самого Ісуса, схоже, виникло хвилинне почуття відсутності Бога - "Боже Мій, Боже Мій! навіщо Ти мене залишив?" (Мф.27: 46). Такі думки, згідно з Лютером, доводять, якими ненадійними покажчиками на присутність Божу можуть бути досвід та почуття. Присутні навколо хреста не відчували присутності Божої — з чого вони зробили висновок, що Бог відсутній. Воскресіння спростовує цю думку: Бог був прихований, а людський досвід витлумачив це як відсутність. Богослов'я тлумачить наші почуття, доходячи навіть до суперечності їм, коли вони вводять нас в оману. Воно підкреслює вірність Божу та реальність надій воскресіння — навіть у тих випадках, коли досвід, здається, говорить про інше.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

богослов'явоскресіннядосвід

Гасло "lex orandi, lex credendi, яке можна приблизно перекласти як "те, як ти молишся визначає те, як ти віриш", висловлює той факт, що богослов'я і богослужіння взаємодіють один з одним. Те, у що вірять християни, впливає на манеру їхньої молитви та богослужіння; те, як моляться і відправляють богослужіння християни, впливає на те, у що вони зрештою вірять.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

lex credendilex orandiбогослов'я

Оповідальне богослов'я оголошує, що Бог вступив у наш світ простору та часу, що Він справді увійшов до історії, що Він зустрічає нас там, де ми є. Систематичне богослов'я часто створює враження, що Бог дав нам набір ідей, ніби одкровення служить своєрідним банком даних (див. розділ "Моделі Одкровення" в цьому розділі). Оповідальне богослов'я дозволяє нам зміцнити основний погляд про те, що Бог дійсно бере участь у нашій історії. Розповідь про Бога перетинається із нашою історією. Ми можемо зрозуміти нашу історію, співвідносячи її з розповіддю, яку ми читаємо у Святому Письмі.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

Богбогослов'яісторія

Краса, яку ми сприймаємо "коли нас тішить квітучий лук або легкий вітерець", служить, з точки зору Едвардса, вказівкою на святість Божу, яку Святе Письмо прояснює і підтверджує, даючи їй надійну богословську основу.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

Богбогослов'яЕдвардс

Богослов'я - це "розмова про Бога". Але як можна описувати чи обговорювати Бога людською мовою? Вітгенштейн сформулював це так: "Якщо людські слова не можуть описати характерний аромат кави, то як вони можуть впоратися з чимось, настільки складним як Бог?"

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

Богбогослов'яВітгенштейн

На жаль, деякі сучасні напрямки в богослов'ї часто виявляються не більше ніж реакцією на миттєві віяння в культурі. Вивчення історії відкриває перед нами не тільки помилки минулого, а й їхнє повторення у теперішньому. "Історія повторюється. Їй доводиться це робити, тому що вперше до неї ніхто не прислухається" (Вуді Аллен).

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

Алленбогослов'яВуді

Як неодноразово вказується, християнство є скоріше вірою в Особу (Ісуса Христа), ніж вірою в текст (Священне Писання). Проте обидві ці віри взаємопов'язані. Історично ми практично нічого не знаємо про Ісуса Христа, крім того, що ми дізнаємося з Нового Завіту. Прагнучи ідентифікувати Ісуса Христа і показати Його значення, християнське богослов'я змушене мати справу з текстом, який передає нам знання про нього.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

богослов'явіраІсус

"Богослов'я є наукою про віру. Це коротке та методичне пояснення та тлумачення Божественного одкровення, отриманого та прийнятого вірою" (Карл Ранер).

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

богослов'явіраКарл

"Богослов'я є міркуванням про Бога, якому поклоняються християни".

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

Богбогослов'яміркування

Загальновизнано, що найбільш значним автором цього руху є Джеймс Г. Коун, робота «Чорне богослов'я визволення» (1970) будувалася на уявленні про Бога, який виявляє інтерес до боротьби чорношкірих за своє звільнення. Відзначаючи перевагу, яку Ісус віддавав пригнобленим, Коун стверджував, що "Бог чорношкірий" - ототожнюється з пригнобленими.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

богослов'явизволенняДжеймс