Нещодавнє дослідження Філіпа Зімбардо про «Занепад чоловіків» (тобто кризу маскулінності в західній культурі) показало, що середньостатистичний хлопець марнує десять тисяч годин на комп'ютерні ігри ще до того, як йому виповниться двадцять один. Десять тисяч годин. Мій мозок одразу намагається обробити цей факт: за десять тисяч годин можна опанувати будь-яке ремесло й стати експертом у будь-якій галузі від шумерської археології до олімпійського водного поло. Закінчити бакалаврат і магістратуру. Вивчити напам'ять Новий Завіт. Або пройти четвертий рівень Call of Duty. На що витрачаємо час на те витрачаємо життя. Тим ми й стаємо (або ж не стаємо).
— Д. Комер, Життя без поспіху