Рабин Гарольд Кушнер, автор книги "Коли з хорошими людьми трапляються погані речі", сказав: "Я жодного разу не чув, щоб людина, перебуваючи на смертному одрі, стогнала: "Як шкода, що я проводив так мало часу на роботі". Усі кажуть зазвичай щось на кшталт: "Шкода, що я так мало любив, мало піклувався, мало допомагав іншим людям". Це спостереження одночасно протвережує і слугує закликом до дії.

— К. Бланшар, Дар лидера. Как научится влиять на людей

діядопомогаКушнер

Я починаю вважати себе знаряддям, подарунком, шнуром-подовжувачем для Бога. Це також означає, що я розумію, як я можу зійти з Божого шляху. Я живу любов’ю: тяжкою любов’ю, сліпою любов’ю, любов’ю, що прощає, любов’ю до себе. Одним словом, безпідставною любов’ю.

— Д. Хагберг, Р. Ґеліх, Критична подорож

Богзнаряддялюбов

Перехід до стадії 6 у тихому, спокійному голосі, шепоті, який лунає від щоденного, життєвого досвіду. Грандіозною відмінністю від того, що було раніше є те, що всі речі, події, люди, радості, успіхи і зміни життя мають «присмак» Бога. Ми особисто і близько усвідомлюємо Бога у всьому. Будь-яке захоплення, навіть духовне, припиниться і почне з’являтись життя любові. Ми не вказуємо напрямку і не контролюємо. Все починає ставати простішим, і любов просто сяє.

— Д. Хагберг, Р. Ґеліх, Критична подорож

голосдосвідзахоплення

Ми знаємо як нас сприймають, тому безмежно співчуваємо іншим людям, і це дозволяє бути толерантними і любити їх, навіть коли вони негативно нас сприймають. Нам не потрібно їх міняти, або бути для них святішими за інших, навпаки, ми часто погоджуємось, що непрактичні, а потім тихенько продовжуємо робити те, що робимо для Бога і інших. Наша мета – не приз, але люблячий Бог.

— Д. Хагберг, Р. Ґеліх, Критична подорож

Боглюбовмета

Декотрі з нас будуть думати про духовність лише якщо нам боляче або ми маємо особисту потребу. Коли ми почуваємось успішними, то можемо і не відчувати потребу, щоб Бог вів нас, зціляв нас, або любив нас, можемо бути сліпими до наших внутрішніх потреб, коли ззовні в житті все добре.

— Д. Хагберг, Р. Ґеліх, Критична подорож

більдуховністьжиття

Якщо ідеї Біблії проповідник пропонує фразами, які легко запам'ятовуються, то слухачі проповіді швидше зрозуміють Божі думки, житимуть, любитимуть і ухвалюватимуть рішення, ґрунтуючись на біблійних принципах.

— Х. Робинсон, Изложение проповеди. Мастер-класс по гомилетике

думкажиттяідея

Ідеї - це основи мислення, і всі речі, які існують у світі, починаються з ідеї: живопис, музика, будівлі, любов і ненависть, що проявляється на практиці, так само, як і любов Божа до тих, хто повстав проти Нього в зовнішньому світі. Де людина проводитиме вічність, залежить від того, які вона читає або слухає ідеї, передбачувані істини, факти, викладені в Євангелії... або вона віритиме в Бога на підставі Євангелія, або вважатиме Бога обманщиком.... Євангельські проповіді - це ідеї, полум'яні ідеї, дані людині і відкриті Богом у Святому Письмі.

— Х. Робинсон, Изложение проповеди. Мастер-класс по гомилетике

будівляживописідея

Проповідь про життя Осії, - насправді, проповідь про невпинну любов Бога. Проповідь про життя Іони - це, насправді, проповідь про велику благодать Бога. А проповідь про життя Авакума - це, насправді, проповідь про незліченність Божих шляхів.

— Д. Кей Джонс, М. Скотт, Торжество текста в христианской проповеди

АвакумБлагодатьжиття

Зухвалість, з якою проповідник, що благоговіє перед Богом, проголошує Його Слово, - це не стільки стиль мови, скільки рішучість говорити істину в любові.

— Б. Чапелл, Проповедь, в центре которой Христос

благоговінняБогістина

Хвала в способі мислення людини скидає з престолу власне «я» і зводить на цей престол Бога і Його любов.

— Д. Тейлор, Фактор «АЛЛИЛУЙЯ»

Боглюбовлюдина

«Поклади ти мене, як печатку на серце своє, бо сильна любов як смерть.»

— В. Франкл, Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі

відданістьлюбовпечатка

Мене приголомшила думка - уперше в житті я побачив істину, оспівану багатьма поетами в піснях, проголошену найвищою мудрістю багатьма мислителями: любов - це остаточна й найвища мета, до котрої повинна прагнути людина. І тоді я усвідомив найвеличнішу таємницю, якою діляться поезія, мислення і віра: порятунок людини відбувається через любов, та в любові.

— В. Франкл, Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі

думкаістиналюбов