Час жорстокий. Нечесний. Роз'ятрювальний. Але не можем від нього ховатись. Маєм проживати його, хай навіть і так. Роз'ятрювально. Жорстоко. Казати йому, що ніколи не зможе забрати всього. Наприклад, виривати із цього часу частинки, перетворювати на літературу. І, якщо ми все робимо правильно, то ця література завжди нам кричатиме: «Я про тебе! Я тепер і назавжди про тебе!». Тепер я думаю, що це те, чого нам зараз треба від літератури найбільше. Щоб ця книжка, цей вірш, цей текст - із яких би речень вони не складались говорили так: «Ти не сам». «Ти ніколи не будеш сам». «Ти є тут». «Ти також із тих, хто є тут». «Це про тебе». «Це тепер і назавжди про тебе».

— А. Дронь, Гемінґвей нічого не знає

віршжиттякнига

У своїй книзі «Духовне формування лідерів» мій друг і наставник Чак Міллер міркує про те, як має виглядати належний підхід до духовного формування лідерів та лідерського служіння. Для наочності він запроваджує такі умовні позначення, як «кімната душі» та «лідерська кімната». Уявімо, що кімната душі розташована в центрі і призначена для особистого спілкування з Богом. А лідерська кімната оточує кімнату душі та містить усі наші стосунки, завдання, проекти та заходи. А тепер об'єднаємо метафору мого друга з баченням Єзекіїля (кімната душі - храм; лідерська кімната - пустеля або мертве море) і розглянемо, як мають бути пов'язані між собою ці приміщення. Перефразовуючи відому біблійну цитату, позначимо перший підхід так: «шукайте раніше лідерства». Такий підхід передбачає служіння прямо в центрі пустелі, коли лідери відчайдушно намагаються вирішувати проблеми, з якими вони стикаються. У цьому випадку навряд чи можна говорити про храм або потік живої води, що проходить з храму до місця служіння лідерів. Другий підхід «шукайте насамперед духовного зростання». Цей підхід так наполегливо орієнтує лідера на благословенне перебування в храмі, що в нього зникає бажання залишати його. Духовні практики і підтримує духовне зростання спільнота однодумців стають для нього сенсом життя: храм замінює лідерові світ, що лежить за його межами. У цьому випадку навряд чи можна говорити про пустелю або мертве море, де лідери повинні ділитися тим, що отримують у храмі. Третій підхід я назвав би «з кімнати душі прямо в кімнату лідерства». Цей підхід передбачає плідну співпрацю лідера з Богом, після якого лідер спрямовується на служіння в пустелю або до мертвого моря, на жаль, майже забувши про час, проведений у храмі і навряд чи усвідомлюючи свій внутрішній зв'язок з Богом. У цьому випадку також не проглядається зв'язок між річкою, яка бере початок у храмі, і пустелею або мертвим морем. Занадто часто практика християнського життя демонструє відсутність зв'язку між двома кімнатами. Залишається ще один підхід, і я, як ви здогадуєтеся, називаю його «наповненим до країв лідерством». Цей підхід відрізняє нерозривний зв'язок уявлення лідера про чудесну і безмежну Божу присутність і ясного розуміння проблем, що його оточують. У цьому випадку потік живої води природним чином пов'язує дві реальності — духовну і фізичну. Бог прагне благословити нас достатком, зціленням, відродженням і оновленням сил, Він хоче, щоб завдяки нашому служінню Його благословення змогли вгамувати спрагу тих, хто нас оточує. Плоди саме такої життєдайної взаємодії з Богом неквапливі лідери здатні принести у цей світ. І такому лідерству присвячено мою книгу.

— А. Фадлинг, Лидер без спешки

благословеннякімнатакнига

Джеймс Сміт, викладач коледжу ім. Кальвіна написав книгу з критикою руху християнського світогляду під назвою «Жага за Царством». Сміт не заперечує, що кожна людина має світогляд, проте стверджує, що це не просто набір доктринальних і філософських поглядів, цілком сформованих розумом та інформацією. Світогляд складається також з надій та прихильностей неявного знання та настроїв серця, – і не всі вони сприймаються свідомо та свідомо. Вони скоріше результат досвіду, общинного життя та літургії (або щоденної практики духовних дисциплін).

— Т. Келлер, Центровая Церковь

Джеймс Смітдосвіддуховні дисципліни

Ця книга покаже, що духовна подорож не вимагає релігійних стереотипів. Подорож сама по собі глибока і достатня. Ми віримо, що стежка до пошуку значення збігається з дорогою духовної подорожі.

— Д. Хагберг, Р. Ґеліх, Критична подорож

дорогазначеннякнига

Мортімер Адлер поділяє всі книжки на теоретичні та на практичні. Теоретичні книжки можна зрозуміти й потім покласти їх на полицю. А ось практичні книжки потрібно не тільки читати, а й користуватися ними. Розмірковуючи подібним чином, Біблію треба назвати інтенсивно практичною книгою, оскільки вона написана не тільки для того, щоб їй корилися, але також і для того, щоб її розуміли.

— Х. Робинсон, Изложение проповеди. Мастер-класс по гомилетике

АдлерБібліякнига

Проповідник у такий спосіб повинен дотримуватися принципу, що дана заява є істинною не тому, що її вміщено в Біблії, а тому, що вона істинна. Те, що дана думка викладена в книзі зі шкіряною палітуркою, ще не означає, що вона заслуговує на довіру. На відміну від цього Біблія говорить про реальність, що існує у всесвіті, створеному і керованому Богом. А тому ми маємо право очікувати, що докази істинності Священного Писання знаходяться у світі, що оточує нас. Це не означає того, що ми доводимо істинність Біблії вивченням соціології, астрономії або археології, істинність Біблії видно і через ці другорядні джерела.

— Х. Робинсон, Изложение проповеди. Мастер-класс по гомилетике

доказдумказаява

Інтерв'ю давав Рей Ольденбург, професор соціології з Університету Західної Флориди і автор книги "Третє місце". Книжка присвячена місцям, де люди люблять проводити вільний час: кафе, кав'ярні, книжкові магазини, бари, перукарні, клуби тощо. Він називає їх "третіми місцями" або "чудовими місцями", тобто місцями, де приємно спілкуватися і проводити час. Перше і друге місце - це дім і робота. Ну а третє місце - це місце для неофіційних зустрічей заради спілкування. Іншими словами, професор Ольденбург описує серце будь-якого здорового суспільства. Але серед усіх цих третіх місць він жодного разу не згадав церковне зібрання. Він у жодному разі не противник відвідування церкви, але, з іншого боку, не схоже, що його туди особливо тягне. Я купив цю книжку в надії вичитати щось хороше про церкву. Усе, що я виявив - це почуття глибокого жалю. За його словами, біда американського протестантизму в тому, що "вони намагалися забезпечити життя церкви за рахунок життя спільноти". І адже правильно помічено.

— Д. Кей Джонс, М. Скотт, Торжество текста в христианской проповеди

кафекнигаОльденбург

Ієн Мюррей у книзі "Відродження і відродження" говорить: "Те, що відбувається під час відродження, не слід розглядати як щось чудесне, відмінне від звичайного досвіду церкви. Різниця полягає в ступені, а не в характері. Під час злиття Духа духовний вплив поширюється ширше, переконання глибші, а почуття інтенсивніші. Але все це - лише відблиск звичайного християнства."

— Е. Стетцер, М. Додсон, Церкви, що повертаються.

відродженнявпливдосвід

ЗМІ виливають в наші очі та вуха найпохмуріші новини з усіх куточків різних країн та світу. Це неймовірно пригнічує і виснажує. Підприємець Чарлі Хон [Charlie Hoehn], автор книги Рlау It Away, виявив, що коли він повністю видалив новини зі свого життя, його тривожність різко знизилася протягом лише двох тижнів.

— Д. Мюррей, ReSet. Життя благодаті в умовах вигорання

відділеннякнигановини

Працюючи над книгою, присвяченою "неквапливому часу", я бачу дедалі нові й нові докази того, що поспіх справді допомагає нам зробити більше помилок! Учням Христа належить неабияк зменшити швидкість, щоб, слухаючи Учителя, дізнатися, чого ж він насправді від нас хоче.

— А. Фадлинг, Жизнь без спешки. Ритм труда и отдыха по примеру Иисуса.

доказиІсус Христоскнига

Природа "являє нам приклад прекрасної книги, в якій все створене, велике і мале є літери, що свідчать про невидимі справи Божі". Таким чином, через детальне вивчення природи можна розпізнати Бога.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

Богвивченнякнига