Так от, найкращою аналогією на цю тему, що коли-небудь траплялася мені, є вислів: «Смерть подібна до сонця». Як і сонце, вона спонукає до розвитку всі сторони нашого життя, але витріщатися на неї немає сенсу. Необхідність негайно діяти, зумовлена конечністю відведеного нам життєвого терміну, підштовхує нас шукати сенс у тому часі, що його ми маємо. Боятися смерті, занадто пере- йматися її приходом, дивитися їй просто в обличчя — ці дії засліплюють нас і не дозволяють побачити численних можливостей, якими сповнене наше життя.
— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя
Є люди, котрі не живуть наявним у них життям; вони поводяться так, ніби лише готуються, докладаючи всіх можливих зусиль, щоб колись потім, у невідо- мому майбутньому, почати жити справжнім, якимось іншим, але не цим теперішнім, своїм життям. І доки вони це роблять, час минає повз і невідворотно втрачається. (Антіфон V ст. до н. е.)
— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя
Чи ти знаєш, де виростали твої дідусі та бабусі?.. Чи ти знаєш, де познайомилися твої батьки? Чи ти знаєш про якусь хворобу чи щось реально жахливе, що трапилось у твоїй родині? Чи ти знаєш історію свого народження? Що більше подібних історій знають наші діти, то більше вони відчувають, що їхнє життя є часточкою загальної історії, котра з'єднує покоління, то щасливішими й емоційно міцнішими вони будуть.
— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя
Дуже добре про це сказав Рільке: «Будь терплячим до всього, що не вирішилось у твоєму серці, та намагайся полюбити запитання як такі, полюби замкнені кімнати, полюби книжки, написані дуже чужою для тебе мовою. Не прагни негайних відповідей, яких тобі не дано отримати тому, що ти не в змозі ні збагнути, ні прожити їх. А сенс усього прожити все. Проживи спочатку свої запитання. І, може, з плином часу, ти поступово, сам цього не помічаючи, доживеш до того прекрасного дня, коли отримаєш свою відповідь»
— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя
У 1930 роках ХХ століття один англійський міністр сформулював найкращу, на мою думку, відповідь. Ця цитата щоранку зустрічає мене у вестибюлі будівлі, у якій розташовується мій офіс: Майстер у мистецтві жити не проводить чіткої межі між своєю роботою і грою; між своєю працею і розвагами; між своїм розумом і тілом; між своєю освітою і відпочинком. Він навряд чи й сам знає, що є що. Він просто реалізує своє бачення досконалості в усьому, за що б не взявся, залишаючи іншим вирішувати, працює він чи грає. Сам для себе він завжди знає, що займається тим і тим одночасно.
— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя
Життя й робота зовсім не вороги, котрі змагаються за нашу обмежену в часі та обсязі увагу. Власне кажучи, зазвичай усе відбувається навпаки. Коли в нас є робота, котра має для нас велике значення, котра задовольняє наші потреби та зацікавлення, приносить нам втіху, вона освітлює радісним сяйвом усе наше життя. І коли ми маємо щасливі, безпечні та значущі для себе стосунки, сповнені кохання та любові, вони так само наповнюють радісним світлом наше життя.
— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя
Тренери, котрих ми пам'ятаємо все життя, як правило, є тими людьми, котрі навчили нас значно більшого, ніж якихось практичних навичок; вони допомогли нам розвинути в собі вміння жити. Найкращі тренери зазвичай бувають і неперевершеними наставниками. — Прим. авт.
— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя
Але майстерність у всьому, що стосується практикування важливих речей, зокрема практика хорошого життя, набувається лише від інших людей, у результаті взаємодії із ними. Вона приходить у процесі спілкування з тренерами, вчителями й наставниками.
— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя
Друзі допомагають нам благоденствувати. Вони полегшують наші тягарі, просвітлюють наше мислення, збагачують наше життя. Коли ми втрачаємо бачення власних досягнень, вони нагадують нам про них. Коли нам важко встояти на ногах, вони підставляють плече. І ми зростаємо у стійкості, коли робимо те саме для них, адже, щоб бути сильним для когось іншого, часто буває необхідно вивільнити в собі досі невідомі резерви моці.
— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя
Можна було б довести, що Арістотель вважав дружбу тим єдиним найважливішим інгредієнтом, без якого неможливе хороше життя. Його «Нікомахова етика», присвячена характеру та здобуттю щастя, має десять розділів, кожен із яких розглядає якийсь окремий предмет. І тільки одна-єдина тема розглядається одразу у двох розділах¹ дружба. Обговоренню жодного іншого предмета в цій роботі не відводиться більше сторінок.
— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя
Інакше кажучи, коли розмірковувати правильно, ми навчимося перетворювати свій досвід на мудрість, що впливатиме на те, як ми живемо. Відмінність між життям, яке тобі було дано, й життям, яке ти сам для себе обрав, зазвичай полягає в розмірковуванні.
— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя