Цитати з тегом: дружба

«Церква з динамікою руху генерує ідеї, лідерів та ініціативи з низів. У живому спілкуванні з друзями ідеї виникають частіше, ніж під час формальних стратегічних нарад. У спільноті, де мотивація до роботи полягає не так у ви нагороді й особистих інтересах, як у спільній готовності жертвувати заради величного бачення, цілком природно зав'язується щира й міцна дружба між членами та лідерами церкви»."

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

баченнядружбаініціативи

InterVarsity познайомило Келлера з надзвичайно глибокодумною гілкою християн. З такими авторами, як Пакер, що сформував його богословські вподобання, і Стотт, з якого він списав свою першу модель проповідування. З практикою щодня виділяти час для молитви й читання Святого Письма. З важливістю вдумливого читання біблій-них текстів у маленьких групах, які збиралися щотижня, щоб ділитися думками й прославляти Господа. З вічною цінністю міцної християнської дружби — такого собі «життя разом», звеличеного Дітріхом Бонгьоффером. Надихнувшись побутом релігійних громад підпільної семінарії Бонгьоффера в гітлерівській Німеччині, студенти InterVarsity маленькими групками збиралися щодня о п'ятій годині вечора помолитися, а потім поділити трапезу. Такий релігійний розпорядок нагадував життя чернечого ордену. Келлер не знав іншої спільноти, яка так потужно впливала б на формування християнської особистості. Студенти, у житті яких не було соціальних мереж та автовідповідачів, у вразливі й інтимні моменти перехідних років сильно покладались одне на одного.

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

InterVarsityБонгьоффердружба

Вважаю важливим знати й розуміти, що через покоління можуть відгукуватися не лише події та схожість життєвих сценаріїв, а й знайомства та дружба, яка показує, як усе взаємопов'язане, а не існує окремо. Це дуже співзвучно зі словами англійського поета Джона Донна, що кожна людина не може існувати сама собою, як острів, вона частина материка, частина суші. Я розумію свою причетність до коріння.

— В. Синій, Людина, в якої вкрали дім

взаємопов'язаністьДжон Донндружба

Коли ми насолоджуємося спільним спілкуванням і відпочинком, коли ділимо трапезу з ближнім — у цьому всьому Бог також присутній серед нас. Церковна служба стоїть на своєму місці та виконує свою частину. Дозвілля вивільняє потенціал добрих взаємин між людьми, їхній зв'язок одне з одним повною мірою. Не можна ігнорувати, що це сприяє укоріненню людей у Бозі. Правдива стара істина: «Люди приходять до церкви через Бога, а залишаються в ній через людей». То чому ж нам не створювати більше приводів для радості та спілкування за трапезою і тим сильніше скріплювати узи дружби!

— В. Синій, Людина, в якої вкрали дім

Божа присутністьвідпочинокдозвілля

Під усіма великими досягненнями нашого часу криється глибока течія відчаю. Доки суспільство змагає насамперед до ефективності та контролю, серця мільйонів людей у нашому зорієнтованому передусім на досягнення успіху світі сповнюють самотність, замкнутість, відсутність дружби та близькості, розірвані стосунки, нудьга, почуття порожнечі та депресії і глибоке усвідомлення марності.

— Г. Ноуен, В ім’я Ісуса. Роздуми про християнське лідерство.

відчайдепресіядосягнення

У знаменитому уривку До. З. Льюїс описує дуже тісну дружбу між Чарльзом Вільямсом і Рональдом Толкіном. Після смерті Чарльза Вільямса Льюїс відзначав: У кожному іншому є щось таке, чому дає здійснюватися лише третій друг. Сам я недостатньо широкий; мого світла мало, щоб заграли всі межі його душі. Тепер, після смерті Чарльза, я більше ніколи не побачу реакцію Рональда на типовий жарт про Каролін. І Рональда в мене тепер не більше, наче він тільки «у мене», оскільки Чарльза не стало, Рональда тепер у мене менше. Тому дружба з усіх чотирьох видів кохання майже не знає ревнощів. Двоє друзів щасливі, що знайшли третього, троє що знайшли четвертого... Ми володіємо кожним другом не менше, а більше, коли збільшується кількість тих, з ким ми його ділимо. Цим дружба «близька за схожістю» до раю, де кожен бачить Бога по-своєму і повідомляє про це всім іншим. Серафими в Ісаї волають один до одного: «Свят, свят, свят!» (Іс. 6:3). Чим більше ми ділимося Хлібом Небесним один з одним, тим більше Його кожен з нас. Думка Льюїса полягає в тому, що навіть людина є істотою надто багатогранною і глибокою, щоб її пізнати тільки особисто. Тобі здається, що ти когось знаєш, але поодинці тобі не вдасться винести на світ усе, що є в ньому. Потрібний погляд та інших людей. Якщо ж це справедливо щодо людини, то наскільки більше це стосується Господа? Ніхто не зможе пізнавати Ісуса поодинці.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

Вільямсдружбадуховність

Ми також знаємо з Біблії та історичних даних, що найбільше євангелія поширювалась завдяки простій дружбі. Це видно в першому розділі Івана, коли Філіп розповідає про Ісуса свого друга Нафанаїла. Грін також розповідає, як Пантен привів до Христа Климента Олександрійського, Юстин – Татіана, Октавій – Мінуція Фелікса, і це сталося завдяки дружбі, до якої давні люди ставилися дуже серйозно.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

дружбаєвангеліяІсус

Доки ми залишатимемося недосконалими, завжди будемо потребувати дружнього голосу, котрий відкриватиме нам перспективи та спонукатиме до прозрінь.