Досада боляче кольнула мене. Я подумав, що багато чого з тих світлих сімейних подій, які відбувалися в стінах мого будинку або могли відбутися, вже ніколи не буде тут. На мить я відчув себе обікраденим війною - саме через неї я позбавлений цього щастя назавжди. Війна замахнулася і на щастя моїх дітей. Вона обікрала і їх. Так, будинок, як і раніше, стояв. Ніхто його не чіпав. Але війна перекреслила те життя і ті спогади, які пов'язували мою сім'ю з цим місцем.

— В. Синій, Людина, в якої вкрали дім

будиноквійнадосада

Я розумів, що дуже багатьом із тих, хто прийшов сюди, була потрібна увага саме пастора, його мудра порада і духовна підтримка. Уся ця перевантаженість благодійними проєктами створена війною. І те, що рідні не мають часу для спілкування одне з одним, щоб дарувати прості людські радощі, — це теж справа її рук.

— В. Синій, Людина, в якої вкрали дім

благодійні проєктивійнадуховна підтримка

Церква стала одним із небагатьох місць, де люди знаходили спілкування. Звичайно, у місті були й інші місця, куди люди приходили, щоб, наприклад, поспілкуватися, обмінятися новинами, але найбільше проявила себе церква. Вона заповнювала фізичні потреби, надавала емоційну і духовну підтримку.

— В. Синій, Людина, в якої вкрали дім

війнадуховна підтримкаемоційна підтримка

На мить я подумав про те, що розв'язана Кремлем війна це також напад і на нашу свободу. Денацифікація – щоб ми не були українцями; демілітаризація – щоб у жодному разі не могли захищати свою свободу, як сьогодні роблять військові на фронті.

— В. Синій, Людина, в якої вкрали дім

агресіявійнадемілітаризація

Через війну багато українців відмовилося від російської мови, подібно до того, як у Грузії після вторгнення Росії на територію країни 2008 року чимало грузинів перестало використовувати мову агресора.

— В. Синій, Людина, в якої вкрали дім

війнаворожа мовавторгнення

Якась німкеня середніх років звернулася до конвоїра з проханням: «Можна я дам трохи хліба і пів склянки молока полоненому під номером 88?». Конвоїр дозволив. Цим військовополоненим під номером 88 був мій дідусь. І через 50 років після звільнення з табору для військовополонених він у подробицях пам'ятав цю історію і розповідав про доброту незнайомої німецької жінки. Це була одна зі світлих подій за всю війну, поряд з історією визволення з табору, коли один із британських пілотів дав йому плитку чорного шоколаду.

— В. Синій, Людина, в якої вкрали дім

війнавійськовополоненийдідусь

Війна в Україні — найбільш документована в сучасній історії людства. За всі століття журналісти і просто звичайні люди не робили стільки фото- і відеоматеріалів, не виходило стільки інтерв'ю і не збиралося стільки документальних даних, як сьогодні.

— В. Синій, Людина, в якої вкрали дім

відеоматеріаливійнадані

Ми часто відвозили людей до кордону з маленькими сумочками, розуміючи, що вони вже, напевно, ніколи не повернуться. У такі миті усвідомлюєш, що війна зробила з нас людей, у яких нерви не під шкірою, а згори — все так чутливо загострено.

— В. Синій, Людина, в якої вкрали дім

біженцівійнавразливість

Нас мучило почуття провини. Ми ще довго не могли сім'єю дозволити собі ніякого відпочинку. Лише через місяці ми вирішили себе змушувати збиратися по суботах і проводити час всією сім'єю. Така гнітюча реальність війни.

— В. Синій, Людина, в якої вкрали дім

адаптаціявідпочиноквійна

Війна дала мені урок: люди ламаються, і полагодити їх значно складніше, ніж автомобіль. Я спостерігав це за нашими студентами, яких ми вивезли в перший день війни. Вони на якийсь час втратили здатність відпочивати. Не виходило читати книжки, дивитися фільми, розслабитися. Хтось міг навіть поводитися неадекватно. Війна вміє зводити людей з розуму в прямому сенсі.

— В. Синій, Людина, в якої вкрали дім

автомобіль.адаптаціябожевілля

«Мама вийшла з дому в гості, і це її врятувало, — з болем ділилася Саша, наша студентка з Херсона. — У нашу квартиру влучив снаряд. Усе, що нажито роками, було знищено за секунду».

— В. Синій, Людина, в якої вкрали дім

війнавтратадиво

До війни я часто вчив студентів, що місія не залежить від інфраструктури. Втративши всю інфраструктуру, я розумію, що ми маємо виконувати місію, незалежно від місця нашого проживання чи ресурсів. Але, скажу вам чесно, без інфраструктури виконувати місію значно складніше!

— В. Синій, Людина, в якої вкрали дім

викликивійнажиттєві умови