Шлях виживання такий один стримує вбивць, інший відпочиває, а потім міняємось. Будь-який інший варіант веде до загибелі всіх. Особливо - варіант не проводити демобілізацію і воювати одними й тими ж людьми. Якими б героїчними не були ті, хто нас захищають, вони втомлюються, хворіють, отримують поранення та гинуть. Герої вмирають. Герої вмирають. Герої вмирають.

— А. Дронь, Гемінґвей нічого не знає

виживаннявійнагерої

Життя тепер не безкоштовне. За нього треба платити - і багато. Це не коротка війна, яка тимчасово змінила нашу рутину, але скоро, мовляв, все буде як раніше. Це нові часи, які почалися і невідомо коли закінчаться, та чи закінчаться взагалі. Ці часи мають свої правила і закони. Наприклад, такий. Постійно, не зупиняючись ні на секунду, завжди і весь час нас намагаються вбити. росіяни хочуть пройти далі, щоб добратися до вашої сім'ї. Зґвалтувати і вбити вас і ваших рідних. Щоб цього не сталося, зупинятися нам не можна, ні на секунду, завжди і весь час треба протистояти їм на фронті, тримати лінію оборони й просуватися до порушених кордонів. Це повинні робити ми всі. І ми повинні робити це по черзі.

— А. Дронь, Гемінґвей нічого не знає

відповідальністьвійнажиття

На війні відстань від життя до смерті бачиться дуже короткою. Це як із вулицею Мечникова. Ось життя, а через дві смуги вже смерть. Якихось дві смуги, і все.

— А. Дронь, Гемінґвей нічого не знає

вибірвідстаньвійна

Так, ми віримо, що Господь все може і всіх любить. Але Він досі не зупинив умить все це жахіття. Чому? Я теж хочу почути відповідь. Колись я точно Його запитаю. Чому сам не зупинив війну, якщо такий всемогутній. Я матиму багато незручних питань. Але точно не спитаю, де Він був, де був Бог під час війни. Саме це я знаю. Бачив і відчував. Він був із нами в кожній ямці та під кожним обстрілом. Наш Окопний Господь, до якого ми маємо стільки претензій та запитань. Із нами обстріляний, з нами втомлений.

— А. Дронь, Гемінґвей нічого не знає

Богвійнавіра

Коли температура -20 °С і кожного дня когось вбивають, але хворі й перемучені солдати обирають не відмовитися від наказу, а знову й знову залазити в окопи, мерзнути і пильнувати ворога — це така Служба Божа, якої не зустріти у жодному храмі. Коли священник одягає камуфляж, бере замість автомата стару зашуровану Біблію та їде під обстріли, щоб помолитися з тими, хто хоче разом помолитися, це говорить про церкву більше, ніж папи римські чи патріархи московські.

— А. Дронь, Гемінґвей нічого не знає

БібліяБогвійна

Війна — це протилежність Бога. То де ж тоді Він є, коли в нас діються такі жахіття? З нами. Всередині жахіть. У салтівських будинках. У Туристові. Бог у поранених, катованих, зґвалтованих і травмованих. У переслідуваних, у зниклих безвісти, у полонених. У кожному невинно вбитому, закатова-ному, застреленому. У полеглих на полях боїв. У всіх, хто зробив найважчий вибір нашого часу. Не втекти від жаху, не заховатися, не здатися і не зникнути. А захищати життя.

— А. Дронь, Гемінґвей нічого не знає

Богвибірвійна

Звинуватити у війнах Бога - зручно і просто, адже серед нас усіх Він тут один всемогутній. Але не Бог заїжджав танками на Північну Салтівку в Харкові. Не Бог відправив кулю Туристу в груди. Не Бог обстріляв сотні церков на Сході України. Не Бог знищив Бахмут і Маріуполь. Це зробили люди. Їх десь 143 мільйони. росіяни. Це вони зробили вибір знищувати українців.

— А. Дронь, Гемінґвей нічого не знає

БахмутБогвибір

Де ж тоді Божа премудрість і досконалість? Де Його любов до нас, яка існувала перед нашим існуванням? Де цей Вічний і Всезнаючий? Де Вселюблячий? Якщо Бог - це довершений розум і любов, то чому Він допустив цю війну? Невже Йому ок, поки ми страждаємо? Він просто дивиться? Бог створив нас надто подібними на себе. Дав найголовніше і найнебезпечніше. Свободу вибору. Мож ливість обирати не Його. І дав цю свободу кожному однаково. І не забирає. Ми, християни, віримо також у те, що зло не ство-рене. Воно як темрява — не наявність чогось, а відсут ність. Зло - це відсутність Бога. Воно стається тоді, коли людина обирає не Бога, коли відкидає його.

— А. Дронь, Гемінґвей нічого не знає

Богвибірвійна

У 1958 році він запропонував допускати на рівних умовах жінок до навчання у коледжі Черчилля у Кембриджі й сказав Джоку Колвілю: «Коли я замислююсь над тим, що жінки зробили для війни, я відчуваю певність - вони заслуговують на рівноправне ставлення до себе». (Коледж зреш тою допустив жінок до навчання у 1972 році.)

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

війнажінкиКембридж

Спадщина Черчилля на європейському континенті феноменальна та родюча. І хоч би яку роль він відводив Британії, саме він був одним із тих, хто створив еру 70 років без війни у Західній Європі, — і навіть сама ідея ймовірного конфлікту звучить більш ніж абсурдно.

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

війнаЄвропазахід

Особовим складом та бойовою здатністю Британія тепер ма ла вигляд карлика порівняно з Росією та Америкою. Як Черчилль це охарактеризував, маленьким левом, що ходить між величезним російським ведмедем та велетенським американським слоном. Та він досі був одним із «Великої Трійки». Він продовжував боротися у тій війні, причому так, як жодному іншому політичному лідеру і не снилося. Жоден воєначальник - ні Рузвельт, ні Гітлер, ні Сталін, ні Муссоліні - не мав Черчиллевої маніакальної жаги «вставляти» себе у вир баталій та ставати історією.

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

АмерикаБританіяВеликаТрійка

Він вишикував генералів: Брука, Монтгомері, Сімпсона усього близько двадцяти, та одного репортера зі «Старз енд страйпс». «Зробімо це просто тут, на лінії Зігфріда, — промовив Черчилль. І потім фотографам: — Це одна із тих операцій цієї великої війни, яка не повинна бути відображена графічно». Тоді розстебнув штани та справив нужду на Гітлерову оборонну споруду, і те саме зробили його колеги. Алан Брук згодом писав: «Ніколи не забуду, як він по-хлопчачому шкірився в усмішці глибокої насолоди, що вкрила все його обличчя, коли глянув униз у вирішальний момент». Коли хтось осуджує цей вчинок, задумайтеся, крізь що Черчилль пройшов. Коли якийсь 1 пес і мав право помітити нову територію, так це був він.

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

Бруквійнагітлер