Одним з найбільших проявів іронії в історії християнства є те, що його лідери постійно піддавалися спокусі влади – політичної, військової, економічної, моральної, духовної, та при цьому й далі говорили від імені Ісуса, який за свою божественну владу не тримався, але спустошив себе і став таким, як ми. Спокуса вважати владу знаряддям, придатним для проголошення Євангелія, – чи не найбільша з усіх.

— Г. Ноуен, В ім’я Ісуса. Роздуми про християнське лідерство.

війнавладаЄвангеліє

Ми шукаємо спосіб «зробити євангеліє актуальним для сучасного світу» (що на власні очі краще, ніж повне заперечення його актуальності). Однак, згідно з цією історією, Бог працює над перетворенням світу на подобу євангельського царства.

— К. Райт, Миссия Бога

актуальністьБогЄвангеліє

Ми говоримо про «практичне застосування Біблії до свого життя», що часто означає спробу вмістити Біблію в тісні рамки так званого «життя в реальному світі». Але що, якби ми спробували, навпаки, змінити своє життя відповідно до Писання, припустивши, що саме воно по-справжньому реальне, що це є правдива історія, в якій ми покликані знайти своє місце.

— К. Райт, Миссия Бога

Бібліяжиттяісторія

І, як було сказано, місія Бога нерозривно пов'язані з пізнанням його всіма створеними їм істотами. Протягом усієї людської історії Бог працює з усіма народами, а не лише з Ізраїлем, якого він обрав бути носієм богопізнання. Навіть коли читаємо біблійні тексти, зосередившись на історії Божого народу, ми повинні пам'ятати: Бог, працюючи з Ізраїлем, завжди бічним зором поглядає на інші народи. Народи – це не просто побічна лінія оповіді, вони свідки Божих справ, все відбувається у них на очах і очікується, що вони зроблять потрібні висновки.

— К. Райт, Миссия Бога

Богопізнанняізраїльісторія

Тим з нас, хто звик думати про віру та стосунки з Богом в індивідуалістичних категоріях, складно прийняти біблійне уявлення про те, що Бог працює, в першу чергу, з народом. Це добре свідчить вся біблійна історія. Починаючи з Книги Виходу і далі, ми бачимо, що у народів є своя роль у біблійній розповіді, тому історія результату є якимось зразком. Протистояння між Яхве та фараоном – це не просто боротьба Бога з непокірною людиною: весь народ Єгипту брав участь у пригніченні ізраїльтян, тому всі єгиптяни постраждали внаслідок звільняючого праведного Божого суду.

— К. Райт, Миссия Бога

БібліяБогвіра

Гріх поширюється горизонтально у суспільстві і множиться вертикально, передаючись із покоління до покоління. Таким чином, гріх створює умови та зв'язки, утворюючи те, що називається колективним гріхом. Гріх стає ендемічним, базовим, інтегрованим в історію. Так, старозавітні історики показують, як цілі спільноти були охоплені злом (у Книзі Суддів це добре показано).

— К. Райт, Миссия Бога

гріхендемічнийзло

Але в розумінні цього є і надія. Якщо боги - плід людської уяви, то вони не тільки мають руйнівну силу, але і самі можуть бути знищені - як і всі наші інші земні створіння. Боги теж схильні до руйнування і смерті. Вони не довговічніші за їхніх людей та імперій. Насмішки, якими ассирієць обсипав богів переможених ним народів, у світлі історичних подій рикошетом вдарили по ньому самому. Де зараз боги Ассирії, Вавилону, Персії, Греції та Риму? Людська історія - цвинтар богів.

— К. Райт, Миссия Бога

богиімперіїісторія

Отже, унікальність і вселенський характер Яхве – Творця землі та Пана людської історії поєднується з його повною свободою використати будь-який народ у здійсненні свого задуму.

— К. Райт, Миссия Бога

вселенськийісторіянароди

Ще одна дивовижна особливість, що приписується Яхве, полягає в тому, що він керує історією всіх народів, а не лише справами народу, який уклав із ним заповіт. Інші близькосхідні народи задовольнялися участю своїх богів у подіях, що дозволяли їм розширити свою владу або захистити від ворогів їхню країну чи місто. Згадки про втручання інших стародавніх богів Близького Сходу в історію, політику чи долю третіх країн вкрай рідкісні, і навіть у цих випадках вони діють виключно через власний народ. Але Яхве не такий. Він не просто вершить долю народів, які йому не поклоняються, але діє як за участю Ізраїлю, так і без нього, незалежно від конкретних інтересів свого народу. У пророцтвах часів вигнання він використовує Вавилон як знаряддя свого суду над Ізраїлем, а Кіра для покарання самого Вавилона, одночасно приписуючи всі перемоги Кіра верховній могутності Яхве (Іс. 41, 2-4.25; 44,28-45, 6). Все це просто нечувано.

— К. Райт, Миссия Бога

Вавилонізраїльісторія

Отже, наша місія, безумовно, бере початок авторитетності Біблії. Але це поняття набагато багатше і глибше, ніж одна важлива біблійна заповідь, яку ми покликані виконати. Наше виконання Великого доручення, як, втім, і саме Велике доручення, у контексті цих реалій. Таке доручення не приходить ззовні, його авторитетність спирається: на реальність Бога, чия влада над всесвітом була передана Ісусу; на реальність історії, яку Велике доручення одночасно має своєю підставою та передбачає; на реальність народу, покликаного тепер стати самовідтворюваною спільнотою учнів Ісуса у всіх народах землі. Цьому Богу ми поклоняємось, до цієї історії ми долучилися, до цього народу належимо. Як же нам жити? Яка наша місія?

— К. Райт, Миссия Бога

авторитетністьБібліяБог

Історія, яка розгортається перед нами у Старому Завіті, відповідає на чотири основні питання. На них так чи інакше відповідають усі релігії та філософії: Де ми? (Який навколишній світ?) Відповідь: Ми живемо на землі, яка є частиною досконалого творіння єдиного живого особистісного Бога, Яхве. Хто ми? (Яка природа людини?) Відповідь: Ми – людські істоти, створені Богом за своїм образом та подобою. Ми лише одне з Божих творінь, але тільки для нас характерні духовні та моральні взаємини та відповідальність. Що сталося? (Чому світ перебуває у такому жахливому стані?) Відповідь: Своєю непокорою Богу-Творцю ми порушили створений порядок речей, і наслідки цього очевидні в нашому житті, стосунках та навколишньому світі. Яке вирішення проблеми? (Що нам робити?) Відповідь: Самі ми нічого не в змозі зробити. Але Бог уже приступив до вирішення проблеми, створивши і обравши для себе народ, Ізраїль, в якому Бог мав дарувати благословення всім народам землі і, зрештою, відродити своє творіння до нового життя. Реальність цієї історії є такою, що ми стаємо її дійовими особами, оскільки вона вказує на єдине майбутнє для всіх народів. Ця історія знаходить безперечне (хоч і несподіване) продовження у Новому Завіті. Вона тягнеться від Буття до Об'явлення, не просто захоплююча розповідь або класична епоса, але, по суті своїй, відображення реальності – опис всесвіту, який ми населяємо, і нового творіння, яке нам судилося побачити. Ця історія оточує нас з усіх боків.

— К. Райт, Миссия Бога

вирішенняісторіялюдина

І в цій історії, розказаній або передбаченій у Біблії, ми спостерігаємо працю Бога, чия місія очевидна від створення світу до нового творіння. Перед нами історія місії Бога, єдина історія, логічно зв'язна та єдино істинна для всіх. Одночасно вона стверджує культурне різноманіття та індивідуальність кожної людини. Це історія всесвітнього масштабу, в якій знайдеться місце під сонцем для всіх дрібніших історій.

— К. Райт, Миссия Бога

БібліяБогвсесвіт