На початку V століття Августин запропонував церкві те, що, по суті, було першою філософією історії з християнського погляду. Йому знадобилося 13 років, щоб написати цю працю, і навіть через 1500 років вона залишається класикою. У цій книзі, «Про місто Боже», він пояснює історію за допомогою одного всеохопного принципу: від гріхопадіння людства й до закінчення часу завжди існували (й існуватимуть) два суперницькі міста, два суперницькі суспільства, дві суперницькі любові. За своєю природою ми належимо до людського міста, і лише завдяки Божій благодаті зможемо колись його позбутися і присвятити себе місту Божому. Августин пише: «Два міста створені двома родами любові: земне любов'ю до себе, що дійшла до зневаги Бога; небесне - любов'ю до Бога, що дійшла до зневаги до себе».

— А. Бегг, Ой, радуйся, земле

АвгустинБлагодатьБог

Заява Ніцше ("Щаслива наука", 1882) про те, що "Бог мертвий! Бог залишається мертвим! І це ми вбили Його!" у такий спосіб висловлює загальну культурну атмосферу, в якій не залишається місця для Бога.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

атмосфераБогзагальнолюдський

"Леза Оккама", часто зване "принципом економії". Оккам наполягав у тому, що простота — як філософська, і богословська чеснота. Його "лезо" відсікало всякі гіпотези, які представлялися абсолютно необхідними.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

богослов'яекономіялезо

Аналітичні міркування, часто відомі як "онтологічний аргумент" доводять існування Бога, виходячи з твердження, що Він "є тим, вище якого не можна нічого уявити". Хоча цей аргумент піддавався критиці, він досі залишається одним із найбільш інтригуючих компонентів філософського богослов'я.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

аргументБогбогослов'я

Іустин стверджує, що сліди християнської істини можна знайти у великих язичницьких письменників. Його доктрина про logos spermatikos ("насіння несучому слові") дозволила йому стверджувати, що Бог підготував шлях для свого остаточного одкровення в Ісусі Христі через натяки на цю істину в класичній філософії.

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

logosістинаІустин

Почавши з внутрішнього кільця Євангелія від навернення в коледжі, Келлер галузився в усі боки, де міг знайти цінні знання. Тут він черпав з проповідей Джона Стотта, там — зі світогляду Германа Бавінка. Він підхопив ідею нового урбанізму в Джейн Джейкобс та екзистенційну філософію в Сьорена К'єркегора. Задовго до того, як про нього почали говорити, він збагатився кільцями від Джека Міллера й Роберта Спроула, Елізабет Елліот і Барбари Бойд, Річарда Лавлейса й Гарві Конна, що вже казати про маловідомих пасторів, як-от Кеннеді Смартт. Келлер віддавав перевагу синтезу над антитезою: коли з'являлися нові кільця, він не викреслював попередні.

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

Джек МіллерДжон СтоттКеллер

«Я готовий зустрітися зі своїм Творцем, але ще питання, чи мій Творець готовий до тяжкого випробування зустріччю зі мною»

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

випробуванняготовністьжиття

Суть життя у розумінні того, що привертає вашу увагу; життя плине туди, куди увага його спрямовує. (Джідду Крішнамурті)

— Б. Трейсі, Зроби це зараз. 21 чудовий спосіб зробити більше за менший час

ДжіддужиттяКрішнамурті

Життя — це не лише постійна гонитва. (Магатма Ганді)

— Б. Трейсі, Зроби це зараз. 21 чудовий спосіб зробити більше за менший час

Гандігонитважиття

Хіба це не величезна проблема, що в багатьох галузях культури так мало християн? Абсолютно правильно. У образотворчому мистецтві, літературі та поезії, театрі та танці, філософії та юриспруденції, науково-дослідних центрах, провідних університетах, найбільш популярних журналах, серед топових журналістів, у головних фондах, на суспільному телебаченні, у кіноіндустрії та висококласних рекламних агентствах там практично не помітні або зовсім відсутні християнські голоси.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

впливкультуралітература

Істина без благодаті - не справжня істина, і благодать без істини - не справжня благодать. Будь-яка релігія або філософія життя, яка применшує важливість благодаті або істини, а то й зовсім втрачає одну з них, впадає або в легалізм, або у вседозволеність. Так чи інакше вони позбавлені радості, сили і свободи Євангелія.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

БлагодатьвседозволеністьЄвангеліє

Як на мене, філософія — це не та дисципліна, котра займається написанням розумних речей. Це - дисципліна, котра стосується всього, що може навчити нас добре жити. Філософ має не пропонувати спосіб думання, а радше спосіб життя.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

дисциплінадуманняжиття