Сповідь і прощення – це саме ті дисципліни, за допомогою яких можна уникнути як символічної духовності, так і проявів хоті, й натомість по-справжньому жити Воплоченням. Через сповідь темні сили видобувають з глибин плоті, де вони ховаються, виносять на світло і роблять видимими для спільноти. Завдяки ж прощенню їх обеззброюють і розсіюють, а відтак стає можливим нове єднання тіла й духу.

— Г. Ноуен, В ім’я Ісуса. Роздуми про християнське лідерство.

бісивтіленнядемони

Християнські лідери не можуть бути просто добре поінформованими людьми, які мають ті чи інші переконання щодо гострих проблем сучасності. Їхнє лідерство має корінитися у постійних близьких стосунках із воплоченим Словом, Ісусом, і саме там їм треба знайти джерело для своїх слів, порад та настанов. Завдяки дисципліні споглядальної молитви християнські провідники мають учитися знову й знову слухати голос любові і знаходити там мудрість та мужність вирішувати будь-яке питання, що постає перед ними.

— Г. Ноуен, В ім’я Ісуса. Роздуми про християнське лідерство.

вирішеннявтіленняджерело

Оскільки Добра звістка викорінює страх і гордість, люди, які ніколи не жили б у світі поза церквою, у церкві ладнають. Євангеліє закликає до святості, і тому народ Божий живе у спілкуванні любові за взаємної відповідальності та дисципліни. Таким чином, Євангеліє створює спільноту людей, яка радикально відрізняється від навколишнього суспільства.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

відповідальністьгордістьдисципліна

Чимало античних філософів визнають, що через дисципліновані розмірковування про смерть ми вносимо стрімкість, яскравість і сенс у кожен прожитий день. Вони «практикувались у підготовці до смерті» не тому, що були аж такими похмурими, чи хворобливими, чи налаштованими на погане, і не тому, що хотіли, щоб усі навколо захоплювалися глибинами їхнього мислення. Ні, вони робили це тільки тому, що хотіли прожити якомога краще й повніше життя.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

дисциплінажиттяповнота

Волкере, уяви, що тобі слід зробити вранці щось дуже важливе, але раптом з'являється хтось, хто силоміць утримує тебе в ліжку — не цілий дель, а лише якусь годину чи дві, які є вирішальними для тебе того ранку. Або ж уяви собі, що хтось примушує тебе день у день виходити на заднє подвір'я і упродовж двох годин ходити там по колу, марнуючи час. Подумай про те, щоб ти зробив із тими, хто змушував би тебе щодня марнувати якусь частину твого життя. Ти б, напевно, надавав тій особі добрячих запотиличників. Але та особа, Волкере, ти сам. Для мене це я. Це всі ми, хто намагається йти супроти того, як влаштований світ, але хто не знаходить у собі сили опанувати самим собою. Більшість із нас могли б стати більш вільними, могли б здобути собі більше свободи, якби зуміли опанувати собою.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

дисципліназусиллямарнування

Стоїки це знали. Але стоїки також усвідомлювали й те, що вироблення в собі почуття прийняття почуття вдячності за те, що ми маємо, але не настільки прив'язаного до того, що в нас є, щоб ми не могли уявити життя без цього,- вимагає дисциплінованого практикування.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

вдячністьдисциплінажиття

Як на мене, філософія — це не та дисципліна, котра займається написанням розумних речей. Це - дисципліна, котра стосується всього, що може навчити нас добре жити. Філософ має не пропонувати спосіб думання, а радше спосіб життя.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

дисциплінадуманняжиття

Ось як Стокдейл пояснював свій парадокс: «Ніколи не можна дозволяти собі, щоб віра в те, що врешті-решт ти все одно переможеш, — хоча цієї віри ніколи не можна втрачати, — затьмарила дисциплінованість, яка допоможе тобі про тистояти будь-яким, навіть найжорстокішим фактам твоєї нинішньої реальності, хай би якими страшними вони були».Зустрівшись із труднощами, слід зуміти чітко побачити всю картину цих труднощів. Рожеві окуляри, крізь які ти дивитимешся на неприємні факти, не допоможуть тобі впоратись із ситуацією. Не допоможуть тобі й фантазії стосовно того, що могло б бути. Треба навчитися ясно бачити реальну картину. Парадокс, одначе, полягає в тому, що водночас ти маєш і зберегти якимсь чином у серці надію.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

вірадисциплінанадія

Найважливіша мета дисципліни - щоб дитина навчилася поважати й підпорядковуватися авторитету. Слухняність, покора і повага - три найважливіші риси, яким може навчитися будь-яка дитина. Суть дисципліни не в тому, щоб навʼязувати свою волю комусь або здійснювати свою владу над кимось. Її призначення - навчити дітей коритися правилам (законам), які приведуть їх до бажаного майбутнього. Кожного разу, застосовуючи до дитини виховні заходи, слід знову нагадати їй ці правила (закони) та їхню цінність, а також нагадувати дитині про важливість послуху й поваги до тих, кого захищає закон, і до тих, хто його виконує.

— К. Карстенс, Епіцентр змін. Як відновлене батьківство може змінити світ

авторитетвихованнядисципліна

Важлива дисципліна особистим прикладом - тому що, як стверджує Альберт Швейцер, «приклад - це не головне, чим можна вплинути на інших. Це - єдине.»

— К. Карстенс, Епіцентр змін. Як відновлене батьківство може змінити світ

впливдисциплінаєдине

Особливо важливо, щоб у мене був хтось, до кого моя дружина могла б звернутися, якщо б я погано з нею поводився, - хтось, хто міг би мене поставити на місце! Я підпорядковуюсь своїм на-ставникам для того, щоб бути підзвітним у всіх вимірах мого життя: духовному, інтелектуальному, фізичному, емоційному та екологіч ному. Для мене вкрай важливо бути підзвітним, зокрема, у чотирьох конкретних аспектах мого життя: — моя фінансова відповідальність, включно з моєю десятиною; — наскільки я чутливий у спілкуванні з людьми різних культур; — наскільки я зосереджений на своїй духовній дисципліні; — як я підтримую себе в хорошій фізичній формі. Мої наставники регулярно перевіряють мене щодо цих та інших питань, які вони вважають важливими.

— К. Карстенс, Епіцентр змін. Як відновлене батьківство може змінити світ

відповідальністьдисциплінадружина

Спільнота завіту. З біблійної точки зору, церква не складається з тих, хто вірить у спільноту завіту, і тих, хто не вірить. Послання Якова наполягає на тому, щоб до всіх віруючих ставилися однаково. Як спільнота завіту, віруючі поділяють кілька спільних ідеалів, як це відображено в Діях 2:42-47. По-перше, вони поділяють доктринальні переконання. Дії 2:42 говорить, що віруючі "перебували в науці апостолів". Вони старанно вивчали уроки, які викладали апостоли. Вони також присвятили себе спільній молитві. Вони молилися один за одного, несучи тягарі один одного. Вони задовольняли фізичні та фінансові потреби своїх одновірців. Коли було потрібно, вони дотримувалися церковної дисципліни.

— Е. Стетцер, М. Додсон, Церкви, що повертаються.

вірянидисципліназавіт