Почавши з внутрішнього кільця Євангелія від навернення в коледжі, Келлер галузився в усі боки, де міг знайти цінні знання. Тут він черпав з проповідей Джона Стотта, там — зі світогляду Германа Бавінка. Він підхопив ідею нового урбанізму в Джейн Джейкобс та екзистенційну філософію в Сьорена К'єркегора. Задовго до того, як про нього почали говорити, він збагатився кільцями від Джека Міллера й Роберта Спроула, Елізабет Елліот і Барбари Бойд, Річарда Лавлейса й Гарві Конна, що вже казати про маловідомих пасторів, як-от Кеннеді Смартт. Келлер віддавав перевагу синтезу над антитезою: коли з'являлися нові кільця, він не викреслював попередні.
— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.