Марія то внутрішня праця душі, Марфа -то зовнішній труд тіла. В житті важливе й одне, й інше, і ніщо не повинно переважати. Христос не протиставляв духовне душевному, а душевне тілесному, проте людина виснажується в земній праці, якщо перестає черпати сили в любові до близьких.

— Д. Таргонський, Бог серед людей

близькідушалюбов

Творець - це люблячий Отець для всіх людей. Своєю сутністю Він пере буває за межами видимого світу й одночасно може жити в серці людини. Ім'я Боже це Любов. Коли люди перебувають у любові, то Ім'я Боже святиться в їхніх душах, в які приходить Царство Небесне.

— Д. Таргонський, Бог серед людей

душалюбовлюди

Такими «ворогами» найчастіше бувають найрідніші люди. Вони добре знають, де саме заховані улюблені грішки, і нищать зло нещадно, бо люблять по-справжньому. Їхній гнів - це світло душі, їхні слова, хоч і з гірчинкою, але виводять на чисту воду усе зле в душі, а неприємні докори вказують на помилки.

— Д. Таргонський, Бог серед людей

ворогигнівдуша

Ісус увійшов у цей світ не просто для того, щоб у Вифлеємі сталося непорочне народження, а й для того, щоб ми могли пережити непорочне народження віри у своїй душі. Його задум полягає не просто в тому, щоб Різдво відбулося давним-давно, а й у тому, щоб воно, у певному сенсі, відбулося і сьогодні.

— А. Бегг, Ой, радуйся, земле

Вифлеємвірадуша

Цікаво, чи ви усвідомлюєте своє покликання допомагати людям, допомагати людським душам? Золоте правило свідчить: допоможіть тим, хто вам дорогий, звільнитися від вашого впливу; ніколи не намагайтеся допомагати доти, доки вас про це не попросять. Кожна душа є унікальною. Отже, ті, кому хочемо допомогти, відрізняються від нас. Якщо людина не готова відкритися і не хоче приймати нашу допомогу, краще промовчати і, не нав'язуючи себе, молитися (кращої допомоги не вигадати). Крім того, ми повинні бути терплячими і терпимими до тих, кому можемо і повинні допомогти. Розуміння унікальності кожної душі робить нас більш чуйними та проникливими.

— А. Фадлинг, Лидер без спешки

впливдопомогадуша

Тому, співаючи: «Наблизь мене, наблизь мене, Господь благословенний», ми думаємо не про близькість місця, а про близькість стосунків. Ми молимося за вищий рівень усвідомлення, за досконаліше досвідчення божественної Присутності. Нам ніколи не потрібно волати з відстані до відсутнього Бога. Він ближче, ніж наша влас-на душа, і глибше, ніж найпотаємніші думки.

— Е. Тозер, Прагнути Бога

близкістьБогдосвідчення

У глибині серця людини було святилище, куди ніхто, крім Бога, не був гідний увійти. Усередині людини був Бог, а зовні тисячі дарів, якими Господь осипав її. Але гріх приніс ускладнення і зробив ті самі Божі дари потенційним джерелом руйнування душі.

— Е. Тозер, Прагнути Бога

БогГосподьгріх

Грунтовне вивчення Писання є обов'язковою умовою в Церкві Живого Бога. Без цього жодна церква не може вважатися новозавітною в строгому значенні цього терміну. Але викладання Біблії може здійснюватися в такий спосіб, що слухачі залишаються цілком позбавленими справжньої духовної поживи. Адже душу живлять не просто слова, а Сам Бог, і до тих пір, поки слухачі не знайдуть Бога через особистий досвід, вони не виграють від того, що почули істину. Біблія не самоціль, а засіб привести людей до близького і насичуючого пізнання Бога, щоб вони могли увійти в Нього, насолоджуватися Його Присутністю, відчути і пізнати внутрішню солодкість Бога в самому осерді душ і центрі їхніх сердець.

— Е. Тозер, Прагнути Бога

БібліяБогдуша

Христос сповнений благодаті, життя та спасіння. Людська душа сповнена гріха, смерті та засудження. Якщо між ними постає віра, то гріх, смерть і осуд переходять до Христа, а благодать, вічне життя і спасіння переходять до віруючого в Нього».

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

Благодатьвірагріх

Слова Черчилля сягали глибин людських душ, коли Британія була сама, коли боролася за виживання, - і він достукувався до кожного та втішав так, як не умів жоден інший промовець. Його стиль - натхнений і старомодний - пасував моменту.

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

Британіявиживаннядуша

У нього було те, що греки називали мегалопсихія душі. Черчилль не був відданим християнином, ніколи не вірив у сумнівну метафізику Нового Заповіту і, навіть коли якийсь прелат великодушно назвав його «стовпом Церкви», одразу чесно заперечив: навряд чи стовп швидше аркбутан.

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

аркбутандушамегалопсихія

Моя душа, як льюїсівська країна Нарнія, нудиться під чарами якогось чаклунства: лід скував струмки, холод тримає квітуче пробудження природи під замком. Я розумів, це 24 лютого застигло в мені, як і в мільйонах українців. Зміна сезонів не радувала, як раніше. Може, ми відчули б себе щасливішими, якби це хоч якось позначилося на перебігу війни, але їй не було кінця. Яка тут весна, коли ти перетворився на грудку, що кричить від нестерпного болю. У пориві емоційного спустошення тобі дедалі частіше здається, що молитви не допомагають...

— В. Синій, Людина, в якої вкрали дім

24 лютоговійнадуша