Практика щоденного записування всього, за що ми відчуваємо вдячність, із часом зробить нас дуже вдячними людьми. (Із власного досвіду скажу, що така практика зробить нас і щасливішими.)

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

вдячністьдосвідзаписування

Ми усвідомлюємо, що чим більше Бога ми маємо, тим менше нам потрібно щось іще. Ми не відмовляємось від матеріальної власності, ми просто вчимось менше її потребувати, відсторонюємось від речей і людей, як засобів опори і підтримки. Ми зсередини сяємо так, що це сяйво не потрібно підсилювати. В нас може не бути хорошого здоров’я, нам не обов’язково бути гарними за світовими стандартами, але ми чудові за Божими стандартами. Ми з вдячністю приймаємо життя і маємо внутрішнє задоволення, незалежно від того, що ззовні. Суть в тому, що ми насправді не думаємо як багато чи як мало маємо, і це не тому, що не цінуємо гарних речей, вроди, здоров’я і щастя. Ми цінуємо. Але ми не прив’язані до гарних речей і до речей взагалі. Ми вільні від тягарів, ми мандруємо без багажу.

— Д. Хагберг, Р. Ґеліх, Критична подорож

вдячністьвільністьзадоволення

«Коли ви не хочете дякувати Богові, дякуйте Йому, поки вам не захочеться Йому дякувати, а потім подякуйте Йому знову!»

— Д. Тейлор, Фактор «АЛЛИЛУЙЯ»

бажанняБогвдячність

Чи можете ви уявити, щоб громада, в якій ви живете, була щиро вдячна за вашу церкву? Чи можете ви уявити, що міська влада цінує дружбу та участь вашої церкви в житті громади - навіть просить про це? Чи можете ви уявити, як сусіди навколо вашої церкви говорять за вашою спиною про те, "я к добре", що ваша церква знаходиться в цьому районі через відчутне свідчення Божої любові, яке ви їм запропонували? Чи можете ви уявити велику кількість членів вашої церкви, які активно беруть участь у громадському служінні, використовуючи свої дари і здібності так, як вони ніколи не думали, що це можливо? Чи можете ви уявити, як громада насправді змінюється (Приповісті 11:11) під впливом участі вашої церкви? Чи можете ви уявити, що багато людей у вашому місті, які раніше були цинічними і ворожими до християнства, насправді прославляють Бога за вашу церкву і позитивний внесок, який ваші члени зробили в ім'я Ісуса? Можете собі уявити духовні жнива, які б неминуче настали, якби все це було правдою?

— Е. Стетцер, М. Додсон, Церкви, що повертаються.

вдячністьвпливгромада

Молитва, наскільки я, нарешті, зрозумів, - це найважливіше у житті, її не треба відкладати наостанок чи використовувати як стратегію подолання кризи (тобто: молитися, коли вже нічого не допомагає). Бог повинен стояти на початку списку, в першу чергу. Молитися означає цілий день бачити Бога перед собою: шукати Його невпинно, Його обличчя, Його почерк, Його плани для мене. Молитися означає жити в радості та вдячності. Тоді реальні чудеса можливі.

— Й. Мюллер, Исповедь мошенника или как я стал богатым

вдячністьжиттямолитва

Він залишив служіння із почуттям миру й вдячності, пояснюючи: «Якщо те, чим ти живеш, не є здоровим, не розширює твою душу і не поглиблює твою любов до Бога та ближніх, тоді криза, яка змусить тебе усвідомити потребу в змінах, - дуже добра річ. Це дар від Бога. І це те, що я пережив на власному досвіді.»

— Д. Мюррей, ReSet. Життя благодаті в умовах вигорання

ближнійвдячністьдуша

Вдячність і каяття - ось ті два почуття, які постійно тримають перед очима наше минуле.

— Д. Бонхёффер, Сопротивление и покорность

вдячністькаяттяминуле

У нормальному житті людині часто навіть не спадає на думку, що приймаєш незрівнянно більше, ніж даєш, що тільки вдячність робить життя багатим.

— Д. Бонхёффер, Сопротивление и покорность

багатствовдячністьдумка

Головне, що робить Господь, прагнучи змінити людей, Він відкривається їм. Бог усім серцем прагне радіти про кожного з нас. Але коли всі побудження людських сердець були спрямовані на зло, Господь не міг радіти. Тоді Він зробив людину гідною Своєї радості: Він дарував їй можливість будувати нове серце, сповнене святих намірів. Тепер, коли ми пізнаємо, як Бог радіє за нас, ми не злітаємо до стелі від гордості за себе, який Я, а? Але нам не потрібно і зіщулюватися в самоприниженні: я недостойний Божої любові, я жахливий. Ми усвідомлюємо, якими ми були і на що заслуговували, які ми є зараз і якими ми можемо стати в майбутньому, і наші серця наповнюються вдячністю до всеблагого Господа!

— Л. Крабб, Целительная сила общения

Божа працявдячністьвідкриття

Коли ми кажемо «Дякую», це означає, що ми визнаємо правильність світу. Увесь світ, можливо, й не зовсім правильний, але ми дякуємо за ту його часточку, що, як нам здається, припасована правильно.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

вдячністьвизнаваннягармонія