Д. А. Карсон (The Difficult Doctrine of the Love of God [Wheaton, III.: Crossway, 2000], 39, 43) пише: «Отже, Бог відкривається нам як Той, чия любов навіть у вічності, ще до створення будь-чого, була орієнтована на іншого, чого не можна сказати, приміром, про Аллаха. Водночас, оскільки Бог Біблії єдиний, така множинність у єдності не скасовує Його абсолютно доречну самозосередженість... У любові Бога завжди була присутня орієнтація на іншого... Ми друзі Богові внаслідок Божої любові всередині Трійці, яка з настанням повноти часів виразилася так, що план спокути, який виник у розумі Бога у вічності до створення світу, вторгся в нашу просторово-часову історію у винятково точний момент».

— Т. Келлер, Центровая Церковь

Богвічністьісторія

Особи Трійці співчувають нашим стражданням, а єство Бога залишається не зачепленим ними. Якщо така побудова здається жорстокою і безсердечною, то треба лише провести аналогію з лікарем і хворими. Великий лікар повинен співчувати мукам своїх пацієнтів і має бути здатний полегшити їхні страждання, але він не покликаний хворіти на ті самі хвороби. Ба більше, ми б менше довіряли лікарю, якби він був хворий на те саме, що й ми. Пацієнт у лікарні зовсім не хоче, щоб його лікар лежав на сусідньому ліжку і розповідав, що він дуже добре розуміє, що означає бути хворим.

— Д. Брей, Бог

єстволікарпацієнт

Служіння Христа - це служіння і Отця. Отже, Отець, по суті, поклав покарання на Себе Самого. Хоча точний характер взаємозв'язку між особами Трійці нам не відомий, проте зрозуміло, що Бог - одночасно суддя й особа, яку піддають покаранню. Повертаючись до судової аналогії, можна сказати, що справа йде не так, ніби суддя виносить вирок обвинуваченому, а потім якась третя невинна особа платить штраф або відбуває термін покарання. Насправді суддя виносить вирок обвинуваченому, потім знімає свою мантію і приймає покарання замість обвинуваченого.

— М. Эриксон, Христианское Богословие

аналогіявирокІсус Христос

«Усе, що складається з частин, - пише святий Ансельм, - це не зовсім єдине, а певною мірою множинне і таке, що відрізняється від самого себе; і або фактично, або теоретично воно може розділитися на частини. Але все це чуже Тобі, кращому за Якого нічого неможливо придумати. Отже, в Тобі немає частин. Господь, і Ти не більше ніж один. Але Ти настільки істинно єдина істота і настільки Ти ідентичний Самому Собі, що Ти ні в чому не можеш бути несхожим на Себе. Скоріше Ти - сама єдність, яка не може бути розділена навіть теоретично.»

— Э. Тозер, Величие Бога

АнсельмГосподьєдність

Три Обличчя Божественної Сутності - це одне ціле, і в них єдина воля. Вони діють завжди разом, і ніколи жоден з Них не робить навіть найменшу дрібницю без схвалення двох інших. Кожне діяння Боже здійснює Трійця у Своїй Єдності.

— Э. Тозер, Величие Бога

волядіяннядрібниця

Бог не може розділити Себе так, що одна Особа діятиме, тоді як інша залишатиметься в бездіяльності. У Святому Письмі показано, як Три Особи діють у гармонійній єдності, творячи всі великі справи у всьому Всесвіті. У Святому Письмі говориться, що світ створений Отцем (Бут. 1:1), Сином (Кол. 1:16) і Духом Святим (Йов. 26:13 і Пс. 103:30)... Так само воскресіння Христа можна вважати діянням і Отця (Діян. 2:32), і Сина (Ін. 10:17-18), і Духа Святого (Рим. 1:4).

— Э. Тозер, Величие Бога

бездіяльністьБогвоскресіння

Коли ми розмірковуємо про таємницю Твого Триєдиного Божества, що лякає нас, ми закриваємо рукою свої уста. Стоячи перед цим палаючим кущем, ми просимо не про те, щоб зрозуміти, а лише про те, щоб ми могли належним чином поклонятися Тобі, Один Боже в Трьох Особах. Амінь.

— Э. Тозер, Величие Бога

Богопізнаннякущмолитва

Гнів триєдиного Бога являє собою якість, кардинально протилежну якомусь випадковому імпульсу або неприємній рисі характеру. Божий гнів слугує доказом невигадливості Його любові, засвідчує Його щиру турботу.

— М. Ривз, Наслаждение Троицей. Упоительное единение с Богом Отцом, Сыном и Святым Духом

Боггнівдоказ

Багато що з того, що має на увазі, на думку людей, святість, має саме такий характер: цілком прискіпливий і манірний. Люди іноді навіть кажуть: «Так, Бог люблячий, але Він також і святий», - і звучить це так, ніби святість несумісна з любов'ю, ніби це «холодна сторона» Бога, де немає любові. Нісенітниця якась! Повна нісенітниця! Принаймні, якщо йдеться про святість Отця, Сина і Духа. З цією думкою не згоден і Джонатан Едвардс: «Святість - це найчарівніше і найприємніше. Зазвичай люди з дитинства вбирають незрозумілі погляди на святість, нібито святість - це щось сумне, похмуре, похмуре і неприємне, проте святість приємна і чудово прекрасна, і нічого іншого в ній немає. Вона втілення найчарівнішої краси і прихильності, вона перевершує всяку красу; святість - це божественна краса.»

— М. Ривз, Наслаждение Троицей. Упоительное единение с Богом Отцом, Сыном и Святым Духом

дитинствоЕдвардскраса

Колін Гантон, який до своєї трагічної смерті, кілька років тому, був професором Королівського коледжу Лондона і викладав християнську доктрину, ось так стисло виклав одну з основних змін, яку вносить вчення про триєдність Бога: «З усіх знайомих нам атрибутів (тобто божественних якостей) особливо вирізняється божественна милість - якість, що рідко з'являється в перших рядках під час перелічування “природних” атрибутів Бога... Милість проявляється - за часів гріхопадіння і протягом усієї історії - у дії Бога, для якого любов - найважливіша якість Його єства. Інакше кажучи, якби Бог не був особистісний, Він не зміг би проявляти милість [творити справи милосердя]; якби Бог являв би собою лише одну Особистість, тоді любов до інших не стала б найважливішою якістю Його єства. Тоді всю вічність не було б нікого, на кого Він міг би виливати свою любов. Отже, єдиний, хто за суттю Своєю здатний проявляти милість - це Бог Отець, Який вічно Духом Святим виливав любов на Свого Сина. Тільки в нашого Бога такі привабливі якості, як любов і милість, цінуються настільки високо.

— М. Ривз, Наслаждение Троицей. Упоительное единение с Богом Отцом, Сыном и Святым Духом

БогвідносиниГантон

Для триєдиного Бога єдність означає єднання. Отець нерозривно єдиний зі Своїм Сином, але при цьому Він не Син. Тому Ісус молиться, щоб віруючі також стали єдиними, а не однаковими. Створені за образом Божим чоловіком і жінкою (а також з багатьма іншими чудовими відмінностями), ми в єднанні один з одним дорожимо тим фактом, що триєдиний Бог створив кожного з нас неповторним.

— М. Ривз, Наслаждение Троицей. Упоительное единение с Богом Отцом, Сыном и Святым Духом

Богвідмінностієднання

Якби Бог був в одній Особі, єдність означала б одноманітність. Якщо такий Бог перебуває від віку на самоті, на якій підставі він буде цінувати інших і їхні відмінні риси?

— М. Ривз, Наслаждение Троицей. Упоительное единение с Богом Отцом, Сыном и Святым Духом

Богвзаємодіявідмінності