Цитати з тегом: Трійця

Маккваррі стверджує, що доктрина про Трійцю "забезпечує динамічне, а не статичне розуміння Бога". Але як може динамічний Бог одночасно бути стабільним? Роздуми Маккваррі над цим протиріччям приводять його до висновку, що "навіть якби Бог не відкрив нам Свою триєдність, ми все одно мали б сприймати Його подібним чином". Він досліджує динамічну концепцію Бога у рамках християнських поглядів. 1. Батька слід сприймати як "початкове Буття". Під цим ми повинні розуміти "початковий акт чи енергію буття, умова існування чого б там не було, джерелом не тільки всього, що існує, а й того, що могло б існувати". 2. Сина слід сприймати як "виразне Буття". "Споконвічне Буття" потребує самовираження у світі істот, чого воно досягає за допомогою "прояву через виразне Буття". Розділяючи цей підхід, Маккваррі приймає ідею про те, що Син є Словом або Логосом, що діє силою Батька у творінні. Він прямо пов'язує цю форму буття з Ісусом Христом: "Християни вірять, що Буття Отця знаходить вираз насамперед у кінцевому бутті Ісуса". 3. Святий Дух слід сприймати як "сполучне Буття", оскільки "до функцій Святого Духа відносяться збереження, зміцнення і, де це необхідно, відновлення єдності Буття з істотами". Завдання Святого Духа полягає у сприянні досягненню, нових та більш високих рівнів єдності між Богом і світом (між "Істотою" та "істотами", використовуючи термінологію Маккваррі); Він наводить істоти назад до нової та більш плідної єдності зі Істотою, яка спочатку викликала їхнє буття

— А. МакГрат, Введение в христианское богословие

Елізабет так сподобалось есе Кеті, що процитувала його у своєму бестселері 1976 року Let Me Be a Woman («Хай я лишатимуся жінкою»). Ось що писала Кеті: «Одна з фундаментальних тем творіння — модель панування й підкорення. Сила і пасивність, злети і падіння, революція і смиренність та ще безліч варіантів позначити парні полярності. Китайці назвали їх їнь і ян, а графічне зображення їхньої взаємодії зробили символом своєї релігії. Навіть сама матерія заснована й тримається на притягуванні позитивно і негативно заряджених частинок в атомі. Усесвіт скрізь демонструє поділ на пари взаємопов'язаних протилежностей... Ми знаємо, що цей порядок панування й підкорення походить від природи самого Бога. Божественна сутність уміщає як справедливе й законне панування Отця, так і добровільне й радісне підкорення Сина. Від єднання Отця й Сина Святий Дух. Він походить від них виникає третя іпостась не як дитина, що народжена від союзу чоловіка й жінки, а як уособлення шлюбу, що постає з одної плоті, утвореної союзом двох окремих особистостей. У втіленні природи Трійці в інституті шлюбу й міститься ключ до визначення маскулінності й жіночності. Неможливо уявити образ Божий без складників панування, підкорення та союзу».

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.