Вміння досліджувати робить нас здатними бачити Бога очима інших людей. Наше сприйняття Бога не індивідуальне, а колективне. Ми вчимося бути більш чуйними до надій та потреб інших людей. Ми здійснюємо свою духовну мандрівку не поодинці, а спільно. Побачивши і зрозумівши те, що відбувається, ми можемо послужити ближньому, не вимагаючи відповіді.

— А. Фадлинг, Лидер без спешки

Богдослідженнялюди

Почувши, що Льюїс ототожнював Аслана з Христом, вона ніяк не могла вкласти це в голові. «Христос, про якого мені розповідали, був блідим і нудним, — розказала Кеті, а Аслан яскравим і сповненим життя».

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

АсланвіраКеті

Сприймайте міста як форму соціуму, що має потенціал і виконувати Боже призначення, і егоцентрично бунтувати проти Бога.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

Боже призначеннябунтегоцентризм

Кілька років тому я проводив одруження, де наречений належав до англомовної культури, а наречена була латиноамериканкою. О призначеній годині в церкві не було не тільки нареченої, але й майже ніхто з її родичів і друзів сім'ї ще не з'явився. Тільки через сорок п'ять хвилин наречена з рідними прибула до церкви. Гості з боку нареченого обурювалися: така поведінка була грубою, невихованою і нетактовною. Деякі бурмотіли собі під ніс: «Не дивно, що ці люди не можуть...» А латиноамериканці думали, що англо-американці були, як зазвичай, надто манірними, напруженими і більше дбали про цілі та розпорядок, ніж про взаємини. Чому виникло невдоволення? Кожна сторона перетворювала обумовлене культурою сприйняття часу на показник моральності».

— Т. Келлер, Центровая Церковь

взаєминикультуракультурний конфлікт

Іноді проповідь здається нам нудною, бо вона занадто затягнута (або, навпаки, коротка), щоб захопити слухачів. Сприйняття часу в людини взагалі одне з найбільш залежних від культури. Люди і культури дуже різняться в тому, як вони розуміють запізнення або фразу «занадто довго». У Сполучених Штатах афро- та латиноамериканські християни проводять служіння, в яких спів, молитва та проповідь займають щонайменше наполовину більше часу, ніж допускає тривалість концентрації уваги та відчуття комфорту в білого англомовного населення.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

афроамериканцікомфортконцентрація

Страждання приносить нам не те, що ми відчуваємо. Воно коріниться в тому, як ми сприймаємо свої відчуття — з якої точки зору дивимося на біль. З точки зору кандидата в «морські котики» на початку «Пекельного тижня», захід сонця на океанському пляжі може означати неминучі тортури. Але з точки зору туриста, що перебуває на відстані лише кількох миль від того пляжу, той самий захід сонця може бути втіленням краси. Іноді наша точка зору є питанням лише того, хто ми такі й де перебуваємо. А бувають випадки, коли ми здатні змінювати свою точку зору. І в такі моменти ми усвідомлюємо, що теперішня позірна криза чи навіть трагедія зовсім не мусять ними бути. Почасти багатьох людей нещасними робить простий брак.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

більемоційна адаптаціязміна перспективи

Біль і досі може бути гострим. Але, описуючи свій біль, ми його бачимо. Довільно виявлена увага до болю допомагає нам відділити фізичні відчуття від емоційних страждань, які ми у своїй психіці асоціюємо з цими фізичними відчуттями, — і це однаковою мірою стосується болю від ножового поранення, голоду чи смерті нашого дуже близького родича. У цьому сенсі все, що справедливе стосовно страху, буде приблизно так само справедливим і стосовно болю. Найбільшої шкоди він завдає, коли залишається прихованим. Тієї самої миті, коли ми запишемо, чого боїмося, чи дамо собі об'єктивний звіт про все, що нам болить, ми починаємо здобувати контроль.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

більемоціїконтроль

Відбувається дуже проста річ. І вона спрацьовує в більшості ситуацій. Щоб описати свій біль, необхідно, метафорично кажучи, вийти за його межі. Необхідно на нього подивитись, проаналізувати. Замість того щоб відчувати біль, ти тепер думаєш про те, що він із тобою робить. На дуже базовому рівні з тобою коїться ось що: ти змінюєш своє ставлення до болю.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

аналізбільзміна

Між болем і стражданням існує відмінність. Дуже часто ти не маєш іншого вибору, коли доводиться відчувати біль. Але ти часто маєш вибір стосовно того, чи страждати тобі, адже страждання — це результат того, як ти сприймаєш біль і як до нього ставишся.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

більвибіремоції

Ми знаємо як нас сприймають, тому безмежно співчуваємо іншим людям, і це дозволяє бути толерантними і любити їх, навіть коли вони негативно нас сприймають. Нам не потрібно їх міняти, або бути для них святішими за інших, навпаки, ми часто погоджуємось, що непрактичні, а потім тихенько продовжуємо робити те, що робимо для Бога і інших. Наша мета – не приз, але люблячий Бог.

— Д. Хагберг, Р. Ґеліх, Критична подорож

Боглюбовмета

Але у творінні присутнє щось понад людську необхідність, якась надлишкова велика кількість краси, і, насолоджуючись розкішшю цвітіння, отримуючи величезну насолоду, ми ніжимося в істинній щедрості Отця. До речі, К. С. Льюїс говорив, що якщо наше сприйняття Бога іноді заважає нам насолоджуватися, то тварини точно насолоджуються.

— М. Ривз, Наслаждение Троицей. Упоительное единение с Богом Отцом, Сыном и Святым Духом

БогКлайв Льюїскраса

У нормальному житті людині часто навіть не спадає на думку, що приймаєш незрівнянно більше, ніж даєш, що тільки вдячність робить життя багатим.

— Д. Бонхёффер, Сопротивление и покорность

багатствовдячністьдумка