Кілька років тому я проводив одруження, де наречений належав до англомовної культури, а наречена була латиноамериканкою. О призначеній годині в церкві не було не тільки нареченої, але й майже ніхто з її родичів і друзів сім'ї ще не з'явився. Тільки через сорок п'ять хвилин наречена з рідними прибула до церкви. Гості з боку нареченого обурювалися: така поведінка була грубою, невихованою і нетактовною. Деякі бурмотіли собі під ніс: «Не дивно, що ці люди не можуть...» А латиноамериканці думали, що англо-американці були, як зазвичай, надто манірними, напруженими і більше дбали про цілі та розпорядок, ніж про взаємини. Чому виникло невдоволення? Кожна сторона перетворювала обумовлене культурою сприйняття часу на показник моральності».
— Т. Келлер, Центровая Церковь