Заради людей Він втілився, молився і постився. Людина ж може поститися, нікого не люблячи, молитися Богу, нікому не вірячи, і виконувати вимоги релігій, маючи прагматичний підхід: «Я піст відбув, молитву прочитав, добру справу зробив... Тепер Ти мені, Господи, винен». Бог не може брати участі в такому «духовному житті», яке зациклене лиш на собі. Христос нічого не поверив про піст, молитву та духовність, але завжди вказував на ті чудеса, по пворить діяльна любов, яка є даром Божим для людини. Чудо зцілення Христом людини - це не результат посту і молитви Христа, а відповідь Бога на любов балька до сина. Саме любов до людини пробуджує у серці віру в її Творця.
— Д. Таргонський,