Люди, які заповзято прямували з Христом до Єрусалиму, бачили в Ньому здебільшого засіб для реалізації своєї політичної мети – і не помічали людини. Вони на словах бурхливо прославляли Ісуса – Месію Ізраїлю, проте все, чого Він навчав, цинічно відкидали. Вони називали Його пророком, але ігнорували пророцтва про Його смерть і воскресіння. Вони користувалися Христом, поки це було вигідно, і легко Його кинули, коли це стало обтяжливо.
— Д. Таргонський, Бог серед людей