Його образ має значення не лише для політиків, які заявляють підтримку його ідеалам, а й для людства загалом. Він — модель наслідування для будь-кого, хто не зовсім добре вчився у школі, хто так ніколи і не вступив до університету, не дуже петрав у математиці.
— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію
У 1958 році він запропонував допускати на рівних умовах жінок до навчання у коледжі Черчилля у Кембриджі й сказав Джоку Колвілю: «Коли я замислююсь над тим, що жінки зробили для війни, я відчуваю певність - вони заслуговують на рівноправне ставлення до себе». (Коледж зреш тою допустив жінок до навчання у 1972 році.)
— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію
Як колоніальний секретар у 1921 році він оголосив, що в межах Британської імперії «не повинно бути жодних бар'єрів у вигляді дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри чи релігійних переконань, які заважали б будь-кому досягнути реалізації свого потенціалу».
— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію
Якщо ви хоч трішечки засумнівались у силі любові між Вінстоном та Клементиною Черчилль, вам слід поглянути на ті незлі ченні записки й любовні листи, що вони їх адресували одне одному протягом усього свого подружнього життя. На день її 78-річних роковин у 1963 році він написав: Моя люба й єдина, лиш для тебе моя найніжніша любов і сотні і більше моїх поцілунків. Я буваю занудним і жалюгідним писакою; але, коли пишу до тебе, перо в моїх словах несе тобі і моє серце. Твій завжди і назавжди, B.
— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію
Хай там як, він заперечував, що вніс «чужорідну расу» до Палестини. «Аж ніяк», — казав він: саме араби були завойовниками. Черчилль звернув увагу, що у часи Христа населення Палестини було значно більшим — і ті люди переважно були іудеями. А змінилося все у VII столітті. «Коли у світовій історії відбулося магометанське непорозуміння, ісламські орди ринули у ті місця, усе змели і знищили. Ви бачили ті тераси на пагорбах, що раніше були окультурені, а під пануванням арабів вони так і залишалися пустелею».
— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію
Черчилль захоплювався євреями, як це без щонайменшої зернини сумнівів продемонстрував сер Мартін Гілберт: він наймав їх на роботу, насолоджувався їхньою компанією та вірив у єврейську вітчизну. Він не був сіоністом, але, як сам сказав, був «одружений із сіонізмом».
— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію
Як він писав у газетній статті у 1920 році: «Комусь евреї подобаються, а комусь — ні, проте жоден наділений розумом не засумнівається у тому факті, що вони є найнепереборнішою і найславетнішою расою, що будь-коли з'являлась на землі».
— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію
Якщо вже на те пішло, не думаю, що ті пожертви хоч якось вплинули на погляди Черчилля стосовно єврейства або ж на ухва лені ним рішення щодо ситуації у Палестині. У сутності своїй він був філосемітом, як і його батько Рендольф, і був таким усе життя. Він захоплювався єврейськими характерними особливо стями, які й сам поділяв, — енергією, самовпевненістю, працьо витістю, сімейними цінностями.
— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію