Тим не менш Черчилль хотів переконатися напевне. Щойно почувши про Перл-Гарбор, він подзвонив Рузвельту, а затим почав приготування до візиту у Вашингтон. Після Плацентії Рузвельт усвідомив, що Черчилль із тих, хто на батуті займає положення по центру і витискає усіх до краю. Він запропонував зустрітися на Бермудах, а не в Білому домі. Та Черчилль на таке не пішов.

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

БермудаВашингтонвізит

оли американець, борець за помірковане вживання, якось повідав йому: «Направду сильний напій кусається й жалить, Черчилль відповів: «Я шукаю такий напій усе як гадюка», своє життя».

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

американецьборецьгадюка

Із пошани до обмеженості Рузвельта у рухах обидва лідери сиділи поруч, пліч-о-пліч, співали й молилися, і Черчилль, надягнувши окуляри у чорній роговій оправі, зачитував слова. Сотні мужів стоять під величезними 14-дюймовими гарматами приреченого судна. У горлі грудка, а на очах сльози. Репортери перешіптуються і кажуть, що їм випало стати свідками історичної події

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

гарматиісторіямужі

Для Білого дому це, мабуть, звучало дещо зухвало. Ніхто у Вашингтоні не брав на себе жодних зобов'язань щодо вступу у ще одну світову війну, вже не кажучи про те, щоб посилати туди американських вояків. Та Черчилль наполегливо розвивав ідею: ідею двох націй об'єднаних мовою, ідеалами, культурою. Звісно, їм також слід б'єднатися у своїх ворогах. Недільного ранку відбувається богослужіння. І екіпажі обох кораблів змішуються докупи, що вже наводить на певні думки, та співають церковні гімни (обрані Черчиллем), що виражає їх єдину духовну спадщину: дві протестантські нації, переплетені в одне ціле, проти огидного та понад усе поганського режиму. Вони співають «Воїни Христовії, вперед» і «Нам, Боже, поміч дай в віках». І на завершення — традиційний заклик про Божественну милість до тих, хто пускається у плавання морями: «Для тих, хто в небезпеці у морях». Цьому екіпажеві британських мо-ряків відомо усе про небезпеки в морях.

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

Білий ДімВашингтонгімни

Саме завдяки Черчиллю (а у критичні моменти тільки завдя-ки йому) Британія справді трималася на поверхні. Чітко видно, "що того літа було щось явно магічне у його лідерстві. Своєю поетичною, а іноді шекспірівською манерою висловлювання він викликав у людей благородство і піднесення — ніби те, що вони роблять тепер, є кращим та важливішим, аніж будь-що зроблене ними раніше.

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

благородствоБританіялідерство

«Гітлер або успішно вторгнеться, або зазнає поразки. У разі невдачі він буде змушений іти на схід, але він її таки зазнає», -казав Черчилль у Чекерзі 14 липня. Завдяки ясній і безпомилковій проникливості в розумінні глобальної картини подій він усвідомлював: якщо Британія виживе, якщо триматиметься на плаву - Гітлер програє, тому що навіть нацистська бойова машина не спроможна вести бій на два фронти водночас.

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

Британіягітлерпоразка

Поглянувши на такий хід розмови та на улесливу, марно-погрозливу відчайдушність, Рузвельт дійшов висновку, що Британію дійсно от-от спіткає доля решти європейських країн, а утакому разі який, зрештою, сенс посилати есмінці, якщо їхні гармати згодом просто повернуться у бік США? Так Черчилль випадково налаштував співрозмовника проти себе; він не заспокоїв, а лиш викликав тривогу Вашингтона щодо можливого краху Британії. Та був іще один міжнародний спосте рігач, відомий своїми сумнівами в Британії та її здатності продов жувати боротьбу, — адмірал французького флоту Франсуа Дарлан.

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

БританіяВашингтонесмінці

Різниця між Черчиллем та іншими полягала у тому, що він діяв відповідно до підказок своєї інтуїції. Він не лише зважував події, а й намагався їх змінити. Більшість політиків пливуть за течією. Вони бачать те, що здається неминучим, і потім намагаються вирівняти курс - а затим пробують подати справи так, як самі їх розуміють, і в якийсь нікчемний спосіб намагаються приписати собі за заслугу хоч би що там відбулося.

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

діязаслугаінтуїція

До своїх рішень він приходив не випадково, а внаслідок серйозних обмірковувань та досліджень. Саме завдяки несусвітнім обсягам інформації, що протікала крізь його зябра, він інстинктивно спрямовував ніс за течією. У 1911-му, за три роки до спалаху війни, він написав Комітету імперської оборони довжелезний меморандум, у якому передбачив точний курс перших 40 днів конфлікту — де і як французи відступлять, де застрягнуть німці. Генерал Генрі Вілсон назвав документ «сміховинним та фантастичним недоумкуватим меморандумом». Та кожне слово у ньому справдилось, до останнього дня. Німеччина програла битву на Марні сорок першого дня, і настала патова безвихідь. Черчилль не писав якийсь науково-фантастичний твір, просто виглядаючи собі у вікно і пожовуючи олівець.

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

війнаМарнамеморандум

Він, здавалося, ніколи не брехав, не обманював, не чинив підступно, уже не кажучи про мотивацію фінансовою вигодою. Посади він обіймав, тому що: а) йому здавалося, що це правильний вибір; б) він вважав, що вони послугують розвиткові його кар'єри; і, врешті, не було жодної ганьби у тому, щоб вдаватись до обох цих розрахунків одночасно. Він гадав, вони будуть політично корисними, тому що вони є правильними.

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

кар'єрамотиваціяобман

Вороже ставлення до комуністичної ідеї для Черчилля було май же безтямним. Він вважав її чумою, пошестю, духовною дефор мацією. Він називав більшовиків «смердючими бабуїнами».

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

бабуїнибільшовикивороже

Певною мірою всі політики є азартними гравцями. Вони намагаються передбачити, що трапиться, аби зайняти місце «на правильному боці історії», якнайвигідніше проявити здатність до правильних суджень. У 1902 році Черчилль озвучив таке спосте реження: політикові необхідна «здатність передбачати, що відбу ватиметься завтра, наступного тижня, місяця, року. А на додачу й уміння пояснити опісля, чому так не сталося».

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

1902азартздатність