У 1930 роках ХХ століття один англійський міністр сформулював найкращу, на мою думку, відповідь. Ця цитата щоранку зустрічає мене у вестибюлі будівлі, у якій розташовується мій офіс: Майстер у мистецтві жити не проводить чіткої межі між своєю роботою і грою; між своєю працею і розвагами; між своїм розумом і тілом; між своєю освітою і відпочинком. Він навряд чи й сам знає, що є що. Він просто реалізує своє бачення досконалості в усьому, за що б не взявся, залишаючи іншим вирішувати, працює він чи грає. Сам для себе він завжди знає, що займається тим і тим одночасно.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

балансградосконалість

Життя й робота зовсім не вороги, котрі змагаються за нашу обмежену в часі та обсязі увагу. Власне кажучи, зазвичай усе відбувається навпаки. Коли в нас є робота, котра має для нас велике значення, котра задовольняє наші потреби та зацікавлення, приносить нам втіху, вона освітлює радісним сяйвом усе наше життя. І коли ми маємо щасливі, безпечні та значущі для себе стосунки, сповнені кохання та любові, вони так само наповнюють радісним світлом наше життя.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

балансжиттязначення

Логічність, як і чистота, зазвичай буває класною штукою. Але так само як людина може бути патологічно зацикленою на чистоті, можна й занадто сильно перейматися логічністю.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

балансзацикленістьлогічність

Я вважаю небезпечно оманливим переконання психогігієни в тому, що людина насамперед потребує рівноваги або ж, як це називають у біології, «гомеостазу», тобто відносно сталого стану. Насправді людина потребує не «відносно сталого стану», а радше прагнень й боротьби за якусь мету, гідну людині потрібне не зняття напруги за будь-яку ціну, а усвідомлення потенційного сенсу. Людина потребує не гомеостазу, а так званої «ноодинаміки», тобто духовної Рушійної сили в полярному полі напруги, де один по люс - це сенс, який треба наповнити, а другий - це людина, яка здійснює це.

— В. Франкл, Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі

балансметанапруга

Справжнє бачення – це спільне бачення. Люди не приєднаються до бачення, якщо не можуть брати участь у його створенні та виконанні. Для цього потрібен ретельний баланс. Бачення має бути досить твердим, щоб не змінюватися кожного разу, коли хтось новий приєднується до команди. Однак воно також має бути достатньо м’яким, щоб кожен член міг залишити на ньому свої відбитки — якщо не на самому баченні, то на його реалізації.

— Д. Вагенвельд, Т. Костер, ВИМІРЯЙТЕ ПУЛЬС СВОЄЇ ЦЕРКВИ 10 важливих ознак здорової церкви

балансбаченнявідбитки

Ми занадто зайняті. Глибокі дружні стосунки вимагають часу, багато часу, коли ми не робимо чогось надто продуктивного, а просто спілкуємося, розмовляємо та слухаємо. Хто має час для таких речей у сучасному світі?

— Д. Мюррей, ReSet. Життя благодаті в умовах вигорання

балансвідносинидружба

Я шукаю і використовую кожну нагоду, щоб підбадьорювати своїх дітей у питаннях, що стосуються їхньої віри, шкільного життя, спортивних досягнень, зовнішності та дружби. Я намагаюся стежити, щоб співвідношення заохочення і критики становило приблизно п’ять до одного.

— Д. Мюррей, ReSet. Життя благодаті в умовах вигорання

балансважливістьвиховання

Я намагаюся щодня повертатися додому так, щоб встигати на нашу спільну сімейну вечерю, під час якої використання будь-яких rаджетів заборонено. Я також відводжу не більше двох-трьох вечорів на тиждень для різних церковних питань. Щотижня я беру один повний вихідний день - зазвичай це субота, - щоб провести його з Шоною й сім'єю. Свої подорожі, пов'язані з служінням, я планую таким чином, щоб упродовж року їх було не більше шести і щоб вони були короткими (максимум два-три дні). Ми також намагаємося повноцінно використовувати час відпустки, перед якою я обов'язково передаю свої повноваження комусь із служителів, щоб ні в кого не виникало необхідності постійно розшукувати мене.

— Д. Мюррей, ReSet. Життя благодаті в умовах вигорання

балансвечерявідпочинок

Все це не якісь великі речі, а тисяча різних дрібниць: лише одна коротенька розмова, дише один додатковий телефонний дзвінок, ще одна коротка зустріч - невже це щось складне? Проте всі ці незначні речі щоразу забирають чергову краплю нашого життя. Потім, з плином днів, тижнів, місяців, років, ми зазнаємо краху, вигораємо, виснажуємося і не розуміємо, як це могло статися. А ставалося це поступово, через тисячі дріб'язкових подій, завдань та обов'язків, які нам здавалися легкими й простими. Проте всі вони, одне по одному, спалювали невелику частину нашого дорогоцінного життю.

— Д. Мюррей, ReSet. Життя благодаті в умовах вигорання

аккумуляціябалансвигорання

Річ у тім, що деякі обставини, які нас наповнюють, водночас можуть нас і виснажувати. До прикладу, хоча проповіді мене неймовірно наповнюють, вони ж мене і виснажують. Провівши кілька днів у підготовці до проповідей та попроповідувавши у неділю на двох служіннях, я стаю повністю виснаженим розумово та емоційно. Таким чином, хоча я часто відчуваю особливу Божу турботу і доброту до мене під час підготовки до проповіді та під час проповідування, і я часто відчуваю велике натхнення, спілкуючись із людьми після проповіді, проте вже у понеділок мені необхідно ретельно проаналізувати всі величезні енергозатрати попередніх днів і компенсувати їх, роблячи те, що мене наповнює. Якщо цього не зробити, я проведу весь тиждень, просто знемагаючи від розумової слабкості та емоційної неврівноваженості.

— Д. Мюррей, ReSet. Життя благодаті в умовах вигорання

балансБогвиснаження

З віком мені стало легше проводити паралелі, розуміти, чому деякі речі я робив із відчуттям, наче я підліток, а інші види діяльності викликали відчуття, наче мені дев'яносто. Я відкрив для себе, що розпочинаю кожен новий день із обмеженою кількістю енергії, і що все, що я впродовж цього дня роблю, або наповнює мене, або виснажує. Отже, якщо я справді хочу жити життям благодаті, мені необхідно підтримувати баланс між наповнювачами та осушуваами. Якщо я буду робити лише те, що мене виснажує, невдовзі я їхатиму з порожнім баком і моє авто глохнутиме, часто далеко від АЗС; мені знадобиться буксирування, і я заплачу занадто дорого за заправку.

— Д. Мюррей, ReSet. Життя благодаті в умовах вигорання

балансвідпочиноквідчуття

Щоб зробити важливу роботу, людина повинна бути іноді настільки ж бездіяльною, наскільки й активною»- зауважував Семюель Батлер.

— Д. Мюррей, ReSet. Життя благодаті в умовах вигорання

активністьбалансБатлер