Така-от безумовна і необмежена любов – це те, що євангеліст Йоан називає найпершою Божою любов’ю. «Любімо, – каже він, – бо Бог перший полюбив нас» (див. 1 Ів. 4:19). Любов, яка часто залишає нас у сумнівах, розчарованими, злими й обуреними, – це друга любов, тобто утвердження, прихильність, симпатія, заохочення та підтримка, що їх отримуємо від своїх батьків, учителів, дружини чи чоловіка та друзів.
— Г. Ноуен, В ім’я Ісуса. Роздуми про християнське лідерство.
Найкращі наставники мусять знати дві речі: складність, із якою стикається людина, і ким є людина, котра стикається зі складністю. Наставники, що знають щось одне з двох, можуть бути непоганими, але ніколи не стануть видатними.
— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя
Коли я думав тільки про те, як мені боляче, як несправедливо зі мною поводиться світ, я став слабким. Коли ж я подумав про те, що потрібно моїм товаришам, моїм друзям, я став сильнішим. Часто ми думаємо, що друзі допомагають нам, коли ми стаємо слабкими. Так, вони це роблять. Але справедливо й те, що ми самі стаємо сильнішими, коли маємо друзів, задля яких потрібно бути сильними.
— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя
Доки ми залишатимемося недосконалими, завжди будемо потребувати дружнього голосу, котрий відкриватиме нам перспективи та спонукатиме до прозрінь.
— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя
Друзі коригують недоліки нашого мислення та нашого характеру. Роблячи це, вони сприяють тому, щоб ми стали кращими. Хороші друзі спонукають нас дотримуватися високих стандартів тоді, коли ми готові знайти собі виправдання й піти на угоду з власним сумлінням. Друзі співчувають нашому болеві, та не дозволяють нам ридати й розпускати шмарклі занадто довго. Друзі вказують нам на прорахунки, але роблять це не з єхидством або жорстокістю, а з міркувань чесності, з любові до нас і з бажанням допомогти нам прожити якомога краще, щасливіше та повніше життя.
— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя
Часто ми звертаємося до друзів, коли хочемо прийняти найважливіші життєві рішення, не тому, що вони безумовно нас підтримають, а через те, що вони цього не зроблять. Просто знайомі на вашу дурнувату ідею легко витиснуть із себе: «Непогано, як на мене». А от справжні друзі цього ніколи не зроблять, бо вони почуваються за нас відповідальними.
— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя
Друзі допомагають нам благоденствувати. Вони полегшують наші тягарі, просвітлюють наше мислення, збагачують наше життя. Коли ми втрачаємо бачення власних досягнень, вони нагадують нам про них. Коли нам важко встояти на ногах, вони підставляють плече. І ми зростаємо у стійкості, коли робимо те саме для них, адже, щоб бути сильним для когось іншого, часто буває необхідно вивільнити в собі досі невідомі резерви моці.
— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя
Цицерон сприймав дружбу дуже серйозно: справжній друг, казав він, це твоє друге «Я».
— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя
Ми визначили ролі батька, але як щодо мами? Подорожуючи по світу та спілкуючись із подружніми парами різного віку та культури, ми визначили пʼять ключових обовʼязків матері в сімʼї: 1. Допомогти йому засяяти: підтримка авторитету і значущості свого чоловіка. 2. Зміцнювати стосунки: розвиток близьких взаємин. 3. Відповідати призначенню жінки: піклування та турбота. 4. Розвивати звʼязки та співчуття: підтримка кола спілкування. 5. Створювати атмосферу поклоніння: головна берегиня домашнього вогнища.
— К. Карстенс, Епіцентр змін. Як відновлене батьківство може змінити світ