Відновити катехизацію. З твору «Апостольське переказ», що приписується Іполиту, ми дізнаємося, що у ранній церкві звернення сприймалося як подорож у кілька етапів. По-перше, тих, хто шукав, приймали як катехуменів для настанови у вірі. Кілька разів на тиждень вони збиралися для того, щоб отримати повчання у християнському світогляді та етиці. По-друге, коли вони ставали віруючими, то перетворювалися на кандидатів на хрещення або оголошених і проходили новий курс настанов, після чого могли публічно хреститися. Тепер їх сприймали як віруючих, які ще не прилучені до церковної громади. Настанова перед хрещенням підкреслювало ортодоксальне богослов'я та розуміння сутності церкви та її служіння. По-третє, після хрещення новий член громади вислуховував додаткові настанови щодо практичних питань життя і роботи християнина в язичницькому світі. Подібний церковний, общинний підхід припускав, що духовне становлення це свого роду подорож з громадськими віхами, які відзначалися спільною урочистістю всієї громади їжею, питтям, музикою та танцями. Ці віхи хрещення, Вечеря Господнього, весілля та похорон. На відміну від сучасних моделей індивідуалістичного служіння, які пропонують разові заходи, інтенсивні курси та програми, катехизація передбачала інший підхід. Вона втілювала в собі спільність, участь та поведінку. Шукачі регулярно зустрічалися один з одним та наставниками. Оголошені зустрічалися один з одним та пасторами-учителями. Запам'ятовування та повторення уповільнювало процес, але й сприяло тому, що катехумени добре запам'ятовували богослов'я та практику церкви. Катехизація призводила до більш явних змін у житті та міцного вкорінення в церкві, ніж ті, на які здатні сучасні програми та семінари. У книзі «Укорінені в Євангелії» Гері Парретт і Джеймс Пакер наполегливо закликають сучасних християн відновити в церкві катехизацію". Вони відстоюють свою точку зору, посилаючись на три давні, біблійні зразки. Господня молитва (досвід). Розтягнути за часом, замість того, щоб намагатися його втиснути. Вони показують, що це не формальні (прямо як у класній кімнаті), а цілком неформальні зустрічі. І важливіше за все те, що катехизація об'єднує настанову та учнівство з поклонінням та общинним життям усієї церкви. всіх тих, хто шукає, катехуменів, оголошених і нових членів молилися всією громадою на богослужінні.
— Т. Келлер, Центровая Церковь