Найважчі емоції відчуваєш під час зустрічі переселенців із дітьми. Я ніколи в житті не бачив таких переляканих дітей. Вони вийшли з автобуса разом із мамою. Змучені та втомлені, ніби квітуче життя вийняли з них. Двоє хлопчиків 7 і 13 років та дівчинка 10 років. У руках вони тримали якісь сумки. Озиралися на всі боки. Боялися заговорити. Ми допомогли влаштувати Наталі невеликий побут в Івано-Франківську, що було не так просто. Я дізнався, що Наталя боїться дітям розповісти про загибель батька. Вони були впевнені, що їхній тато, як і раніше, на фронті. Леонід із 2014 року брав участь у бойових діях, тому їм було звично, що батька немає з ними. Я добре пам'ятав Леоніда. І як непросто зараз жити і бачити, у якій ситуації перебуває його сім'я, змушена виживати. Час від часу я намагався дітей чимось порадувати, пригостити морозивом. Хотілося зробити їм приємне, адже вони повинні бачити в житті щось світле і радісне, крім війни, якою їм довелося насититися понад міру. Також я розумів, що одного разу дітям доведеться зіткнутися з реальністю, що їхній тато загинув. Хтось повинен буде їм сказати. Наближалося свято Великодня, і мені спало на думку, що це якраз той самий випадок, коли можна дітям відкрити правду. Свято й усвідомлення воскресіння Христа може послужити більш глибокій розмові. Я попросив дозвіл у Наталії, щоби поговорити з дітьми про загибель їхнього батька. Після богослужіння в церкві ми пішли в кафе. Я замовив їм морозиво. Коли вони розговорилися, я запитав у них: - Діти, а скажіть, що таке Великдень? Вони, звісно, відповіли, як їх навчили в недільній школі. Я уважно вислухав і підхопив нитку їхніх міркувань про воскресіння Ісуса Христа: Знаєте, діти, Бог Отець воскресив на Великдень Свого Сина, і це дає нам обіцянку, що кожну померлу людину Бог також одного разу воскресить. Я бачив, що діти перетворилися на слух, намагаючись мене зрозуміти. Як не було важко, я повідомив їм: Діти, свято Великодня дає особисто вам обіцянку, що ваш тато одного разу теж воскресне... і ви з ним зможете побачитися. Я впевнений, що одного разу Бог — а про це свідчить остання книга Біблії — витре кожну людську сльозу. А отже, нас точно не мучитимуть питання, чому те чи інше сталося з нами на землі.
— В. Синій, Людина, в якої вкрали дім