Їм не було треба, щоб Келлер гуртував їхню спільноту, - вони й без нього добре проводили час разом. Їм було треба, щоб присутністю в їхньому житті пастор показував, що про них піклується.
— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.
За часів своєї вест-гоупвеллської каденції Келлер роздобув пуританське видання The Reformed Pastor («Реформований пастор») Річарда Бакстера, де той рекомендував навідуватися до кожної церковної родини принаймні раз на рік. Та Келлер вже побачив таку всепроник ну модель душоопікунства в Смарта. Тімоті взяв за звичку система тично молитися за прихожан своєї церкви. Рольові моделі в книжках та інші пастори Гоупвелла показали Келлеру, що значить бути не лише проповідником, а й пастором.
— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.
Саме Смарт продемонстрував Келлеру, як це — служити пастором, особливо в маленькому містечку. Коли вони зустрічалися під час відвідин членів церкви в лікарні, Келлер спостерігав, як Смарт спілкується з персоналом і пацієнтами. Той знав на ім'я всіх, хто заходив у двері лікарні. Був достатньо обізнаний, щоб розпитати про членів сім'ї. А коли закінчував розмовляти й молитися з прихожанином своєї церкви, ходив від палати до палати, щоб провідати інших пацієнтів і запропонувати помолитися й за них.
— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.
Я розумів, що дуже багатьом із тих, хто прийшов сюди, була потрібна увага саме пастора, його мудра порада і духовна підтримка. Уся ця перевантаженість благодійними проєктами створена війною. І те, що рідні не мають часу для спілкування одне з одним, щоб дарувати прості людські радощі, — це теж справа її рук.
— В. Синій, Людина, в якої вкрали дім
Завдання майбутніх християнських провідників полягає не в тому, щоби зробити ще один невеликий внесок у вирішення прикрощів і болісних проблем свого часу, а в тому, щоб визначити й оголосити шляхи, якими Ісус через пустелю виводить Божий люд із неволі до нової землі – землі свободи.
— Г. Ноуен, В ім’я Ісуса. Роздуми про християнське лідерство.
Християнський лідер майбутнього має бути вкрай бідним і в мандрах не мати нічого, крім патериці, – «ні хліба, ні торбини, ані грошей» (Мр. 6:8), ні змінної одежі. Що доброго в тому, щоб бути бідним? Нічого, крім того, що це дає нам змогу вести інших, дозволяючи іншим вести нас самих.
— Г. Ноуен, В ім’я Ісуса. Роздуми про християнське лідерство.
Шлях християнського лідера – це шлях не висхідного руху, що в нього наш світ стільки вклав, а низхідний, себто шлях донизу, шлях, що закінчується на хресті.
— Г. Ноуен, В ім’я Ісуса. Роздуми про християнське лідерство.
Тричі запитавши Петра: «Чи любиш ти мене?», Ісус каже: «Паси ягнят моїх, доглядай овець моїх, годуй овець моїх». Упевнившись в любові Петра, Ісус доручає йому служіння.
— Г. Ноуен, В ім’я Ісуса. Роздуми про християнське лідерство.
Перш ніж доручити Петрові бути пастирем, Ісус запитав його: «Симоне Йонин! Чи любиш ти Мене більш, ніж оці?» Потім знову спитав: «Чи любиш Мене?» А тоді й утретє: «Чи любиш ти Мене?» (Йо. 21:15-17). Власне це питання має звучати як головне для всього нашого християнського служіння, адже саме воно може дозволити нам бути незначущими – і водночас справді впевненими в собі.
— Г. Ноуен, В ім’я Ісуса. Роздуми про християнське лідерство.