Не всі відразу можуть молитися спонтанно, до того ж я сумніваюся в тому, що імпровізована балаканина краща за виписані міркування. Якщо у вас нічого не виходить, просто скажіть Богові: «Я хочу бути з Тобою наодинці, але не можу придумати, про що поговорити». Відкрийте Біблію і прочитайте якусь молитву Давида з книги Псалмів. Можливо, його слова допоможуть вам підібрати свої. Бог знає, в якому стані ви перебуваєте, знає всі ваші занепокоєння, страхи, знає, що чекає на вас попереду. Закоханим необов'язково весь час розмовляти одне з одним. Ба більше, безперервна балаканина може бути ознакою невпевненості у стосунках. А якщо вже ви все-таки наважилися молитися, але постійно плутаєтеся в словах і думках, не хвилюйтеся. Тільки Богу можна сказати: «Ти розумієш, про що я говорю», і бути на сто відсотків упевненим, що Він дійсно розуміє.

— Х. Бингем, Бог, который слышит

Бібліязанепокоєнняміркування

Особистісність Бога говорить про те, що знання про Нього відрізняється від знання Його. Від цієї істини відштовхується більша частина біблійного вчення про молитву .Але ми забуваємо про неї .Для нас молитва перетворилася на процес збору інформації про Бога і практику відпрацьованої техніки. Але молитва - це взаємне спілкування між двома особистостями.

— Х. Бингем, Бог, который слышит

Богвченнязнання

"Ім'я Бога в Біблії зустрічається набагато частіше, ніж ми припускаємо, тому що перекладачі замість нього використовували слова “Бог” і “Господь”. (Наприклад, у Новому американському стандартному перекладі ЯГВЕ 315 разів перекладається як «Бог», 6399 разів - як «Господь» і 111 разів - як «Господній». Практично те саме спостерігається і в усіх інших перекладах). Але слова «Бог» і «Господь» за визначенням безособові й майже не виражають динаміки взаємовідносин, які є підставою для біблійної молитви. Якби я сказав, що Бога звуть Вітя, мене назвали б богохульником. Ім'я «Вітя» щось значить для вас, тому що ви знаєте когось із таким ім'ям, а це знання містить у собі дані про його характер, особистість і поведінку. Нам чомусь здається, що ми не можемо знати Господа Бога так, як знаємо цього Вітю. Бог і відкрив нам Своє ім'я для того, щоб у нашому розумінні поняття «Бог» асоціювалося з живою, вищою Особистістю, з Якою можливо по-справжньому спілкуватися. Єгова - це не мертвий ідол і не космічне щось."

— Х. Бингем, Бог, который слышит

Бібліяім'ямолитва

К. С. Льюїс, «Людина, яка емпірично знає, що подія сталася лише завдяки її молитві, відчує себе чарівником. Це закрутить їй голову і спотворить серце".

— Х. Бингем, Бог, который слышит

головаЛьюїслюдина

Навіщо молитися, якщо Бог усе визначив Сам. Гаммонд наводить точніший приклад. Подивіться на сімейство мавп. "Мавпа-мати скаче з гілки на гілку, а дитинчата висять у неї на шиї. Мати виконує всю роботу, а дитинчатам потрібно тільки триматися за неї". Дитинча переходить туди, куди й мати, за власним бажанням. Саме це відбувається, коли віруючі моляться з волі Божої. Ми хочемо того, чого хоче Бог; ми прагнемо молитися за Його волею.

— Х. Бингем, Бог, который слышит

бажанняБогволя

К.С. Льюїс одного разу сказав: Вища мудрість не потребує підказок щодо того, як краще вчинити в ситуації, що склалася, а вища доброта не вимагає умовлянь втілити це в життя. Точно так само Бог не потребує сторонньої допомоги. Він міг би, якби захотів, підтримувати наші тіла в хорошому стані, не вдаючись до допомоги їжі, або дати нам цю їжу, минаючи фермерів, булочників і м'ясників; дати нам знання, минаючи освічених людей; навернути язичників, минаючи місіонерів. Але Він дозволив ґрунту і погоді, тваринам і м'язам, розуму і волі людей сприяти здійсненню Його Волі. Як говорив Паскаль, «Бог встановив молитву для того, щоб Його творіння могло впливати на волю випадку.»

— Х. Бингем, Бог, который слышит

Богволядоброта

Хоча не дивно, що молитва була першою сферою, яка змінилася під час повернення, ми були вражені тим, що дитяче та молодіжне служіння опинилися в першій п'ятірці. Ми не очікували, що вони будуть так високо оцінені, але як тільки почалося повернення, церкви, що повернулися, побачили необхідність змін у дитячому та молодіжному служінні.

— Е. Стетцер, М. Додсон, Церкви, що повертаються.

дітизмінимолитва

Хороша система малих груп сприяє розвитку здорового, біблійного лідерства. Вона забезпечує чудове середовище для розвитку учнівських лідерів. Найбільшим викликом є визначення потенційних учнів. Донахью дає кілька корисних порад: 1. Шукайте учасників групи, які ставляться до неї серйозно. 2. Подумайте про людей, які кидають виклик вашому лідерству - можливо, вони розчаровані тим, що не мають можливості керувати. 3. Шукайте обдарованих людей, яких ви можете розпізнати і підтримати. 4. Регулярно моліться за нових учнів. 5. Шукайте людей, які поділяють бачення малої групи. 6. Спостерігайте за людьми у вашому служінні, як вони виконують завдання або працюють з людьми. 7. Намагайтеся шукати людей, які демонструють хороші духовні, емоційні та соціальні якості. Потім він підсумовує: "Божий метод здійснення Його плану - це люди, смиренні, керовані Духом". Після того, як лідери визначили учнів, вони можуть систематично розвивати їх, поступово розподіляючи обов'язки, йдучи поруч з ними, коли вони проходять навчання "без відриву від виробництва". Розвиток якісних лідерів та учнів має бути пріоритетом у вашій системі малих груп.

— Е. Стетцер, М. Додсон, Церкви, що повертаються.

баченнялідерствомолитва

"Генеральний план виховання учнів" Він і Чарльз Арн (Бейкер Букс, 1998): Регулярно молитися. Наставляти друзів і родину слідувати за Христом. Визначати цілі церкви. Регулярно давати десятину. Визначити сім нових друзів у церкві. Визначити власні духовні дари. Брати участь у виконанні принаймні однієї ролі або завдання в церкві. Брати участь у малій групі.

— Е. Стетцер, М. Додсон, Церкви, що повертаються.

вихованнягрупадари

Було запропоновано дотримуватися молитовної стратегії запрошення F.R.A.N. (Friends, Relatives, Associates, and Neighbours - друзів, родичів, колег і сусідів).

— Е. Стетцер, М. Додсон, Церкви, що повертаються.

друзізапрошенняколеги

Ми всі зайняті. Життя не сповільнюється, а прискорюється, і наші щоденники відображають цей факт. Але саме тому ми повинні знаходити час для молитви. Кажуть, що Мартін Лютер заявляв, що у нього так багато справ, що він не може впоратися з ними, не проводячи принаймні три-чотири години на колінах перед Богом щоранку. На відміну від нього, ми піддаємося спокусі думати, що коли життя сповільниться, ми знайдемо час для молитви. Жан Флемінг ледь не потрапив у цю пастку. Флемінг писав: "Я ловлю себе на думці, що коли життя заспокоїться, я... Але я вже мав би зрозуміти, що життя ніколи не заспокоюється надовго. Чого б я не хотів досягти, я повинен робити це в невлаштованому житті."

— Е. Стетцер, М. Додсон, Церкви, що повертаються.

життяЛютермолитва

Спільнота завіту. З біблійної точки зору, церква не складається з тих, хто вірить у спільноту завіту, і тих, хто не вірить. Послання Якова наполягає на тому, щоб до всіх віруючих ставилися однаково. Як спільнота завіту, віруючі поділяють кілька спільних ідеалів, як це відображено в Діях 2:42-47. По-перше, вони поділяють доктринальні переконання. Дії 2:42 говорить, що віруючі "перебували в науці апостолів". Вони старанно вивчали уроки, які викладали апостоли. Вони також присвятили себе спільній молитві. Вони молилися один за одного, несучи тягарі один одного. Вони задовольняли фізичні та фінансові потреби своїх одновірців. Коли було потрібно, вони дотримувалися церковної дисципліни.

— Е. Стетцер, М. Додсон, Церкви, що повертаються.

вірянидисципліназавіт