Келлер писав: «Неможливо духовно зростати без глибокої участі в житті інших віруючих людей. Ви не можете жити християнським життям без спільності з друзями-християнами, без церковної сім'ї, у якій могли б знайти душевний спокій, розуміння та підтримку».
— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.
Кеті Келлер часто називала два чинники, які допомогли трьом її синами вирости зі сповненою життя вірою в Ісуса Христа. Вони шанували батька як людину, що чинить чесно й любить інших, і росли серед членів церкви Redeemer.
— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.
До кінця своєі каденції в церкві Redeemer він наставляя переважно через проповідництво, а не в спілкуванні віч-на-віч чи в маленьких групах. Так і вийшло, що часом його найближчі послідовники жили якнайдалі. Ці церковні лідери знову й знову слухали проповіді Келлера та вчилися його майстерності тлумачити та навчати Біблії"
— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.
«Церква з динамікою руху генерує ідеї, лідерів та ініціативи з низів. У живому спілкуванні з друзями ідеї виникають частіше, ніж під час формальних стратегічних нарад. У спільноті, де мотивація до роботи полягає не так у ви нагороді й особистих інтересах, як у спільній готовності жертвувати заради величного бачення, цілком природно зав'язується щира й міцна дружба між членами та лідерами церкви»."
— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.
Церква Redeemer відкинула і законництво, і релятивізм, протистояла особистим та культурним ідолам, які вважала глухими кутами на шляху до самоспасіння, й одночасно євангелізувала нехристиян та вдосконалювала християн.
— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.
Тімоті Келлер, як і чимало інших навернених з Jesus Movement, вважав, що для пробудження треба вийти за межі церковних стін і принести Євангеліє в кімнату гуртожитку. Вони нарікали, що формальності гальмують процес євангелізації. Однак під впливом Міллера Келлер зрозумів, чому церкві потрібне пробудження, а пробудженню - церква. Без пробудження церква втрачає духовний тонус і євангелізаційну актуальність. Але без церкви пробудження підриває доктринальну точність та особисту святість.
— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.
Світ ще не звик до церкви, де однаково дбають про справедливість для бідних та експозиційні проповіді. Але в церкві Redeemer обидві цілі будуть богословсько нероздільними.
— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.
Келлер поставив за мету навчити лідерів сприймати церкву не як сховок від ненависного міста, а як місце, де навчають вдовольняти потреби міста, як духовні, так і фізичні. Інакше кажучи, варто відмовитися від моделей зростання церкви, які використовують місто, а натомість залучити церкву в модель зростання міста, яка сприяє загальному процвітанню.
— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.
На думку Келлера, у цьому причина духовної стагнації церков. Ісус привертав чужих і проганяв своїх, тоді як у наші дні церква прагне діяти навпаки. Самоправедні моралізатори знають, що церква чекає на них з розпростертими обіймами, а зламані й маргіналізовані почуваються в церкві непроханими гостями. Це може означати лише од-не, резюмує Келлер у «Марнотратному Богу», схоже, ми проголошуємо не те послання, яке проголошував Ісус у Євангелії від Луки 15. Ми стали схожими на старшого брата, від чого Ісус нас застерігав.
— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.
Він помітив: щоразу, як церква повертається до Євангелія і насолоджується пробудженням, так звані добродії, які пишаються своєю моральністю, обурено залишають церкву. Тим часом сюди стікаються вигнанці, щоб почути послання благодаті. Ісус завжди жорсткіше ставився до фарисеїв, ніж до звідників і блудниць, а в Євангелії від Луки 15 Він був жорсткішим до старшого брата, ніж до молодшого.
— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.
«Аж на три роки Вайтфілд став частинкою мене, — пригадував Келлер. - До мене повернулася впевненість. Мене вражала його безстрашність». Якби не Вайтфілд, Келлер ніколи не ризикнув би заснувати церкву в Нью-Йорку.
— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.