Поглянувши на такий хід розмови та на улесливу, марно-погрозливу відчайдушність, Рузвельт дійшов висновку, що Британію дійсно от-от спіткає доля решти європейських країн, а утакому разі який, зрештою, сенс посилати есмінці, якщо їхні гармати згодом просто повернуться у бік США? Так Черчилль випадково налаштував співрозмовника проти себе; він не заспокоїв, а лиш викликав тривогу Вашингтона щодо можливого краху Британії. Та був іще один міжнародний спосте рігач, відомий своїми сумнівами в Британії та її здатності продов
жувати боротьбу, — адмірал французького флоту Франсуа Дарлан.
— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію