Тим не менш Черчилль хотів переконатися напевне. Щойно почувши про Перл-Гарбор, він подзвонив Рузвельту, а затим почав приготування до візиту у Вашингтон. Після Плацентії Рузвельт усвідомив, що Черчилль із тих, хто на батуті займає положення по центру і витискає усіх до краю. Він запропонував зустрітися на Бермудах, а не в Білому домі. Та Черчилль на таке не пішов.
— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію
Із пошани до обмеженості Рузвельта у рухах обидва лідери сиділи поруч, пліч-о-пліч, співали й молилися, і Черчилль, надягнувши окуляри у чорній роговій оправі, зачитував слова. Сотні мужів стоять під величезними 14-дюймовими гарматами приреченого судна. У горлі грудка, а на очах сльози. Репортери перешіптуються і кажуть, що їм випало стати свідками історичної події
— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію
Він прочитав щонайменше п'ять тисяч книжок і тримав у своїй слонячій пам'яті стільки поетичних творів, що люди вважали його якимось музичним апаратом: просто натисни кнопку і слухай. Перебуваючи у Шангрі-Ла із Франкліном та Елеонорою Рузвельт, він вразив американського президента тим, що спромігся зачитати простенького віршика Едварда Ліра.
— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію