Тільки Бог – особистість нерукотворна, самосуща і залежна від зовнішніх обставин. Буття Бога визначається виключно ним самим. Навколишня дійсність, навпаки, створена Богом і продовжує існувати тільки завдяки йому. Творіння цілком залежить від Бога. Воно не існує і не може існувати без нього. Бог же чудово обходився без свого творіння. Ця онтологічна двоїстість між двома видами буття (тварне буття і нерукотворний Бог) є основою біблійного світогляду.

— К. Райт, Миссия Бога

Богбуттязалежність

Отже, відповідаючи питанням: що є інші боги – бісів це чи справа рук людських - можна стверджувати і те, й інше іноді одночасно. Останнє твердження містить у собі важливішу богословську істину та небезпечніший обман. Людям не потрібен був диявол, щоб навчити їх ідолопоклонству. Відмовившись від послуху живому Богу, ми знайшли своїх богів як у Божому творінні, так і в глибинах своєї уяви. У цьому ми досягли досконалості, і диявол радо заохочує нас у цьому мистецтві.

— К. Райт, Миссия Бога

богидияволідолопоклонство

Хвала і прославлення - спосіб життя, що належить відносинам між Творцем і його творінням. Отже, якщо наша місія становить частину нашого сприйняття Творця, то й хвала має бути нерозривно пов'язана з ним.

— К. Райт, Миссия Бога

відносинимісіяпрославлення

Добре всього творіння визначається нашим пізнанням Бога. Хочу ще раз повторити слова Бокема: «Пізнання свого Творця-Бога необхідне людині». Можна додати: для блага всього творіння необхідно, щоб воно знало і славило Бога як свого Творця. Людський гріх перешкоджає йому у виконанні свого головного призначення, і це одна з причин, через які все творіння з нетерпінням чекає на викуплення людства (Рим. 8, 19-21). Але обмежимося поки що людським фактором: важко переоцінити той факт, що пізнання Бога у всій повноті його божественної сутності - найвище благо для будь-якої істоти, створеної за Божим образом і подобою. Відмова від цього благословення чи спроба утримати інших від його придбання є основою всіх інших гріхів, стверджує Павло в Рим. 1, 18-32. Навпаки, пізнання Бога в любові та послуху джерело будь-якого добра і благоденства (Втор. 4, 39-40). Саме життя, у всій його вічній повноті, є пізнання Бога і любов до нього (пор. Втор. 30, 19-20; Ін. 17, 3). Ми створені для цього, і ніщо інше не виявляє Божої слави.

— К. Райт, Миссия Бога

благословенняБогвикуплення

Який є образ Бога невидимого, народжений перш за всяку тварюку; бо ним створено все, що на небесах і що на землі, видиме й невидиме: чи престоли, чи панування, чи начальства, чи влади, чи все ним і для Нього створено; і Він є перш за все, і все ним стоїть (Кол. 1, 15-17). Слова ta panta, що повторюються, «все», і те, як їхній зміст вбирає в себе всі можливі аспекти реальності, безпомилково дає зрозуміти: щодо творіння Ісус Христос відіграє ту ж роль, яка приписується Яхві у Старому Завіті. Він створив його, і він існує для нього. Творіння належить йому з права творця і спадкоємця. Він джерело та зберігач всього сущого.

— К. Райт, Миссия Бога

БогІсусКолоссян

Історія, яка розгортається перед нами у Старому Завіті, відповідає на чотири основні питання. На них так чи інакше відповідають усі релігії та філософії: Де ми? (Який навколишній світ?) Відповідь: Ми живемо на землі, яка є частиною досконалого творіння єдиного живого особистісного Бога, Яхве. Хто ми? (Яка природа людини?) Відповідь: Ми – людські істоти, створені Богом за своїм образом та подобою. Ми лише одне з Божих творінь, але тільки для нас характерні духовні та моральні взаємини та відповідальність. Що сталося? (Чому світ перебуває у такому жахливому стані?) Відповідь: Своєю непокорою Богу-Творцю ми порушили створений порядок речей, і наслідки цього очевидні в нашому житті, стосунках та навколишньому світі. Яке вирішення проблеми? (Що нам робити?) Відповідь: Самі ми нічого не в змозі зробити. Але Бог уже приступив до вирішення проблеми, створивши і обравши для себе народ, Ізраїль, в якому Бог мав дарувати благословення всім народам землі і, зрештою, відродити своє творіння до нового життя. Реальність цієї історії є такою, що ми стаємо її дійовими особами, оскільки вона вказує на єдине майбутнє для всіх народів. Ця історія знаходить безперечне (хоч і несподіване) продовження у Новому Завіті. Вона тягнеться від Буття до Об'явлення, не просто захоплююча розповідь або класична епоса, але, по суті своїй, відображення реальності – опис всесвіту, який ми населяємо, і нового творіння, яке нам судилося побачити. Ця історія оточує нас з усіх боків.

— К. Райт, Миссия Бога

вирішенняісторіялюдина

Саме існування Біблії безпомилково вказує на Бога, який не захотів залишити своє бунтівне творіння, який не здався і донині сповнений рішучості викупити і повернути творінню його первісний образ... Саме існування цих писань свідчить про Бога, який зумів дотягнутися до людини, яка явила себе їй і не залишила нас у темряві... Бога, який першим зробив крок назустріч заради відродження зруйнованих стосунків.

— К. Райт, Миссия Бога

БібліяБогвикуплення

Весь біблійний канон носить місійний характер, будучи живим свідченням про самопожертву цього Бога заради свого творіння і заради нас, людей, створених за його образом і подобою, але обрали шлях непослуху та пороку.

— К. Райт, Миссия Бога

БібліяБогканон

І в цій історії, розказаній або передбаченій у Біблії, ми спостерігаємо працю Бога, чия місія очевидна від створення світу до нового творіння. Перед нами історія місії Бога, єдина історія, логічно зв'язна та єдино істинна для всіх. Одночасно вона стверджує культурне різноманіття та індивідуальність кожної людини. Це історія всесвітнього масштабу, в якій знайдеться місце під сонцем для всіх дрібніших історій.

— К. Райт, Миссия Бога

БібліяБогвсесвіт

Кінцевим результатом Божої спокутної роботи у Христі буде повністю оновлений Всесвіт нове небо та нова земля. Тому можна говорити про те, що Бог хоче не тільки пробачити нас і врятувати наші душі, але й зцілити всі рани, завдані грішному творінню.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

всесвітзціленнянова земля

Наголошуючи на тому, що Бог Сам у Собі спільнота взаємної любові, яка рятує все творіння, вважає Ван Гелдер, ми не сприйматимемо окремих християн як фокус Божої спокутної роботи і зміцнимо розуміння «общинної сутності церкви, а також колективної сутності учнівства».

— Т. Келлер, Центровая Церковь

Боглюбовобщинність

Міський місіонер Білл Кріспін пояснює чому. Білл одного разу сказав мені: «У сільській місцевості рослин більше, ніж людей; у місті людей більше, ніж рослин. І якщо Бог любить людей сильніше, ніж рослини, Він любить місто сильніше, ніж село». Мені здається, що це залізна богословська логіка. Апогеєм творіння було створення чоловіка і жінки за образом Божим (Бут. 1:26, 27). Виходить, багатолюдні міста до країв заповнені тими, кого Бог вважає найпрекраснішою частиною Свого творіння. Як ми зазначали вище, у містах більше образу Божого на метр квадратний, ніж у будь-якому іншому місці на Землі.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

Богбогослов'ялюбов