Правда в тому, що я хочу такого життя, проте не готовий перейняти стиль життя, який за цим стоїть. Гадаю, саме так більшість із нас ставиться й до Ісуса. Ми читаємо історії про Його радість, непохитний спокій у час непевності, безтурботність, невимушеність, уміння бути тут і зараз та думаємо: «Хочу такого життя». Чуємо Його відкрите запрошення до «життя... вдосталь» і думаємо: «Я в ділі». Читаємо про Його зручне ярмо й глибокий душевний спокій і думаємо: «Боже, так, однозначно. Мені це потрібно». Але не поспішаємо перейняти Його стиль життя.
— Д. Комер, Життя без поспіху