Шість днів на тиждень ми б'ємося зі світом навкулачки, витискаючи з Землі прибутки; а коли настає шабат, ми над усе опікуємося зернятами вічності, раніше посіяними в нашій душі. (Авраам Ієшуа Гешель)

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

боротьбавічністьГешель

Не сподівайся на те, що колись у твоєму житті настане час абсолютного спокою, бо ти ніколи не звільнишся від цих постійних змін, від потреби боротися, від необхідності чимось перейматися. І щоб стати стійким, ти мусиш зрозуміти, що твоєю метою є не прагнення стану супокою, бо його ніколи не буде. Твоя мета — це навчитися використовувати удари долі для зміни траєкторії твого руху в позитивному керунку.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

боротьбадолязміни

І якщо ми справді, по-справжньому доторкнемося до Нього, то мимоволі і з радістю підкоримося і відчуємо при цьому нескінченне полегшення, відокремившись нарешті від надуманих нісенітниць про нашу гідність, які все життя не дають нам спокою, позбавляють радості.

— К. Льюис, Просто Христианство

гідністьдотикІсус Христос

Ось якщо ви шукатимете істину, то, можливо, врешті-решт знайдете і спокій; а якщо всі ваші пошуки спрямовані на спокій, ви не знайдете ні його, ні істини.

— К. Льюис, Просто Христианство

істинаметапошук

Неприємне відчуття, що охопило мене, коли я по годився втікати з товаришем, посилилося. Раптово я вирішив ще раз узяти долю в свої руки. Я вибіг з барака i сказав товаришу, що не зможу піти з ним. Щойно я категорично повідомив йому, що вирішив залишитися з моїми пацієнтами, прикре відчуття залишило мене. Я не знав, що готують Для нас прийдешнi днi, але відчував внутрішній спокій, якого не досвідчував раніше. Я повернувся до барака, усiвся на дошці коло ніг мого земляка і спробував заспокоїти його; потім побалакав з іншими, намагаючись полегшити ïхнi лихоманковi марення.

— В. Франкл, Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі

відчуттявтечадоля

Ми всі зайняті. Життя не сповільнюється, а прискорюється, і наші щоденники відображають цей факт. Але саме тому ми повинні знаходити час для молитви. Кажуть, що Мартін Лютер заявляв, що у нього так багато справ, що він не може впоратися з ними, не проводячи принаймні три-чотири години на колінах перед Богом щоранку. На відміну від нього, ми піддаємося спокусі думати, що коли життя сповільниться, ми знайдемо час для молитви. Жан Флемінг ледь не потрапив у цю пастку. Флемінг писав: "Я ловлю себе на думці, що коли життя заспокоїться, я... Але я вже мав би зрозуміти, що життя ніколи не заспокоюється надовго. Чого б я не хотів досягти, я повинен робити це в невлаштованому житті."

— Е. Стетцер, М. Додсон, Церкви, що повертаються.

життяЛютермолитва

Який спокій приносить у душу християнина розуміння, що його Отець Небесний ніколи не відрізняється від Самого Себе! У який би час ми не прийшли до Нього, нам не потрібно замислюватися над тим, чи буде Він у відповідному настрої, щоб прийняти нас. Він завжди відгукнеться на горе і нужду, а також на любов і віру. У Нього немає прийомних годин і годин, коли не пускають відвідувачів. І Він не змінює Свою думку ні про що. Сьогодні, в цей момент. Він відчуває до Своїх створінь, до дітей, хворих, занепалих, грішних ті ж самі почуття, які Він відчував, коли послав у світ Свого єдиного Сина, щоб Він помер за людство. У Бога ніколи не змінюється настрій, ніколи не слабшають прихильності й ніколи не пропадає ентузіазм. Його ставлення до гріха зараз таке саме, яким було тоді, коли Він вигнав грішну людину з Едему, а Його ставлення до грішника зараз таке саме, яким було тоді, коли Він простягнув обидві руки і сказав: «Прийдіть до Мене всі, хто трудиться та обтяжений, і Я заспокою вас» (Мф. 11:28).

— Э. Тозер, Величие Бога

грішникнастрійобітниця

Пізнання Христа і є саме життя, і оживляє нас споглядання Христа. Усвідомлення цієї істини, як казав Чарльз Сперджен, - ключ до християнського щастя: «Постійна праця Святого Духа - відводити наш погляд від самих себе та звертати його на Ісуса; сама на ж намагається досягти зворотного, бо постійно прагне змусити нас слухати себе, а не Христа. Споглядаючи свої молитви, свої звершення або почуття, ми ніколи не знайдемо щастя: спокій для душ наших прихований в Ісусі, а не в нас. І, якщо ми бажаємо неквапливо здолати сатану і знайти мир з Богом, зробити це треба, лише «дивлячись на Ісуса»

— М. Ривз, Наслаждение Троицей. Упоительное единение с Богом Отцом, Сыном и Святым Духом

БогБогопізнанняДух Святий

Пізнання Бога як свого Отця не тільки приносить чудову радість у наше розуміння про нього, але також наповнює нас спокоєм і задоволенням. Така невимовна честь приголомшує! Приємно стати дитиною якогось багатого царя, але виявитися коханою дитиною Самого Володаря Всесвіту - це просто невимовно!

— М. Ривз, Наслаждение Троицей. Упоительное единение с Богом Отцом, Сыном и Святым Духом

БатькоБогволодар

Іноді найпобожнішою справою, яку ти тільки можеш зробити, є гарний сон - тобі потрібно не молитися всю ніч, а спати.

— Д. Мюррей, ReSet. Життя благодаті в умовах вигорання

молитванічпобожність

Люди шукають заспокійливого полюса і підлаштовуються під нього.

— Д. Бонхёффер, Сопротивление и покорность

людипідлаштуванняполюса

К'єркегор сказав, що "гніт зайнятості подібний до чаклунських чар. Її влада шириться... прагнучи заволодіти все новими юними жертвами, щоб ні дитинство, ні юність не відали усамітнення і спокою, які необхідні для вкорінення в наших серцях Вічності". Зайнятість неймовірно підступна, але я зрозумів, що внаслідок поспіху моє життя проходить повз.

— А. Фадлинг, Жизнь без спешки. Ритм труда и отдыха по примеру Иисуса.

вічністьвладагніт