У глибині свого серця ми потребуємо Бога, навіть до кінця не розуміючи, що саме Він нам потрібний [...] ми чогось шукаємо, щось знаходимо, знайомимося, читаємо і досліджуємо, зневірюємося і губимося. А насправді потребуємо того самого, що й мале дитя – присутності Люблячого.
— М. Романюк, Пасторський щоденник
Давно ще один відомий християнин сказав, що коли він був молодим, то постійно молився, щоб Бог наділив його цнотливістю. І лише через багато років він усвідомив, що, поки його губи шепотіли: "О Господи, зроби мене цнотливим", серце потай додавало: "Тільки, будь ласка, не зараз."
— К. Льюис, Просто Христианство
Темою всіх новозавітних проповідей була благодать. Усі нові ідеї, які ми знаходимо в цих проповідях, так чи інакше пов'язані з благодаттю. Перше слово було за Богом. Він першим зробив крок до примирення. Він першим приніс жертву. Він першим звернувся до людини. Проповідь понад усе інше має відображати любляче Боже серце, Його безмірну турботу про людей. У мене є тверде переконання: я вірю в те, що проповідь має насамперед поглиблювати відчуття благодаті Божої. Я згоден з усіма, хто смиренно визнавав: "Проповідь - здатність донести Божу благодать до людських сердець."
— Д. Кей Джонс, М. Скотт, Торжество текста в христианской проповеди
Алістар Бегг має рацію, кажучи: "Насамперед Боже слово має торкнутися серця проповідника. Проповідь буде марною, якщо спочатку не вплине на самого проповідника. Вкрай важливо, щоб біблійний текст, який ліг в основу проповіді, спочатку змінював проповідника."
— Д. Кей Джонс, М. Скотт, Торжество текста в христианской проповеди
«Поклади ти мене, як печатку на серце своє, бо сильна любов як смерть.»
— В. Франкл, Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі
Це частина людської природи, особливо для тих із нас, у кого є діти. Є такий влучний вислів: мати дітей означає, що твоє серце тепер завжди житиме за межами твого тіла.
— Д. Вілкін, Немає Богу подібних. 10 якостей, якими Бог відрізняється від нас (і чому це добре)
Як зауважує К. С. Льюїс у книзі "Чотири любові", серце, яке любить, - це серце, яке знає біль: Любити взагалі означає бути вразливим. Любіть будь-що, і ваше серце неодмінно буде стиснуте і, можливо, розбите… Єдине місце за межами Небес, де можна бути в цілковитій безпеці від усіх небезпек і збурень любові, - це Пекло.
— Е. Стетцер, М. Додсон, Церкви, що повертаються.