Створені за образом Божим, ми навряд чи вважатимемо дивним знову прийняти Бога як наше все. Він був нашою первинною оселею, і наші серця не можуть не відчувати себе вдома, коли знову входять у цю давню і прекрасну обитель.

— Е. Тозер, Прагнути Бога

Богдімобраз

Так само і місце не має значення в цій благословенній справі - вірити в Бога. Піднесіть своє серце, хай воно спочиває в Ісусі, — і ви миттєво опинитеся у святилищі, хоч би це був вагон потягу, фабричний цех або кухня. Ви можете бачити Бога звідусіль, якщо ваш розум налаштований на любов і послух Йому.

— Е. Тозер, Прагнути Бога

БогвіраІсус

Отже, віра - це спрямування уваги серця на Ісуса. Це піднесення розуму, коли віруючий «бачить Ісуса, Який іде до нього, і каже: Ось Агнець Божий!» (Івана 1:29), і ніколи вже не припиняє цього споглядання до кінця свого життя. Спочатку це може бути важко, але стає щораз легше, коли ми неухильно, в спокої і без напруження дивимося на Його чудесну Особу. Відволікання можуть заважати, але коли серце віддане Йому, після кожної короткої екскурсії вбік увага знову повернеться і спочиватиме на Ньому, як мандрівна пташка, що завжди прилітає назад до свого гнізда.

— Е. Тозер, Прагнути Бога

агнецьвіраІсус

Весь зміст богонатхненного Слова повністю узгоджується з тими кількома текстами, які ми процитували. Він підсумований у Посланні до Євреїв, де нам дається настанова торувати життєвий шлях, «дивлячись на Проводиря і Вершителя віри, на Ісуса» (Євреїв 12:2). З усього цього ми дізнаємося, що віра це не одноразовий акт, а безперервний погляд серця на Триєдиного Бога.

— Е. Тозер, Прагнути Бога

БогвіраІсус

Наша пересічна людина, читаючи це, зробила б важливе відкриття. Вона помітила б, що «поглянути» й «увірувати» - це синоніми. Дивитися на старозавітного змія - це те саме, що вірити в новозавітного Христа. Тобто дивитися і вірити - це одне й те ж саме. І наш герой би зрозумів, що в той час, як Ізраїль дивився очима, віра здійснюється серцем. Думаю, він дійшов би висновку, що віра - це погляд душі на Бога-спасителя.

— Е. Тозер, Прагнути Бога

Богвірадивитися

Бог дозволив стражденному старцю пройти через це випробування аж до того моменту, коли Він знав, що далі вже вороття не буде, а тоді заборонив йому піднімати руку на хлопчика. Здивованому патріархові Бог тепер фактично каже: «Усе гаразд, Аврааме. Я ніколи не мав наміру, щоб ти насправді вбив сина. Я лише хотів вигнати його з храму твого серця, щоб Я міг безроздільно царювати там. Я хотів виправити збочення, яке було присутнє у твоїй любові. Тепер ти можеш забрати хлопчика, здорового і неушкодженого. Візьми його і повертайся до свого намету. Тепер я знаю, що ти боїшся Бога і не пошкодував для Мене свого улюбленого сина».

— Е. Тозер, Прагнути Бога

АвраамБогвипробування

У глибині серця людини було святилище, куди ніхто, крім Бога, не був гідний увійти. Усередині людини був Бог, а зовні тисячі дарів, якими Господь осипав її. Але гріх приніс ускладнення і зробив ті самі Божі дари потенційним джерелом руйнування душі.

— Е. Тозер, Прагнути Бога

БогГосподьгріх

Погана звичка шукати «Бога і...» фактично заважає нам знайти Бога у повному одкровенні. В «і» криється наше велике горе. Якщо ми відкинемо це «і», то незабаром знайдемо Бога, а в Ньому - те, чого ми все життя потайки прагнули.

— Е. Тозер, Прагнути Бога

Боггорезвичка

Зараз ми живемо в часи релігійної заплу таності. Простота, присутня в Христі, рідко зустрічається серед нас. Замість неї програми, методики, організації та світ нервової діяльності, яка займає час та увагу, але ніколи не може задовольнити тугу серця. Поверховість нашого внутрішнього досвіду, порожнеча нашого поклоніння і рабське наслідування світу, яким позначені наші промоційні методи, — усе це свідчить про те, що ми в наші дні знаємо Бога дуже недосконало, а мир Божий - і зовсім ледь-ледь.

— Е. Тозер, Прагнути Бога

досвідмирповерховість

Говорячи у своїй книжці 2013 року про страждання, Келлер писав, що «один з головних уроків Біблії полягає в тому, що майже ніхто не зростає духовно чи не знаходить Бога без страждань, без пронизливого болю, що пробуджує нас і відкриває нам очі на різні аспекти життя й наші серця, які ми раніше не бачили».

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

Бібліябільдуховне

«Євангеліє — не просто ази, а цілий спектр християнського життя. Хибно думати, що Євангеліє рятує нехристиян, а потім християни зростають у вірі, старанно живучи за біблійними принципами. Правильніше сказати, що ми врятовані вірою в Євангеліє і з поглибленням віри поволі змінюємося кожною дещицею розуму, серця й життя».

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

віражиттязміна

«Бог так доручив їм себе сприймати, і так ви маєте думати про себе: як про Боже дитя, любе його серцю, бо інакше ви взагалі не можете жити християнським життям. Якщо ви не керуєтеся думкою, що ви — любе Божому серцю дитя, ви не можете жити. Ви створені задля сімейної любові. Саме задля цього. Щоб вас любив тато, щоб вас любили батьки. І доки не визнаєте цю правду про себе, не можете прожити життя, наслідуючи Бога».

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

Богвизнаннядитя