Людина слухає душею і приймає близько до серця тільки те, що їй близьке за духом. Апостоли не чули Христа тому, що в серці плекали зовсім інші думки.

— Д. Таргонський,

апостоливірадумки

Христос нікому не дорікав невдячністю, бо коли в серц що робив для людей. немає любові, то як із нього можна вичавити подяку?

— Д. Таргонський,

вдячністьдоброталюбов

Вони не звернулися до Христа з проханням допомогти нещасній, з ТІЛЬКИ «Відпустити» іі Іншими словами, скоріше «відпровадити» язичници чимдалі, бо що ж «нормальні люди скажуть», як це побачать? Ось ця риса в учнів найбільше засмутила Христа. Він так довго мовчав у відповідь жінці, бо сподівався, що серце апостолів пом'якшиться і вони самі попросять за неї. Але в їхніх серцях не було справжньої любові до людей, тому вони й Бога не бачили перед собою.

— Д. Таргонський,

апостолиБогжінка

Найбільше заплямована та людина, яка устами говорить одне, а в серці носить інше. І ніякі омовіння не можуть відмити її від сердечної тяжкості через постійне лицемірство. Звична брехня так вростає в людину, що вона й сама вже не розуміє, коли говорить правду, а коли ні. Усім стало зрозуміло, про кого говорив Христос.

— Д. Таргонський,

брехнялицемірстволюдина

Христос повернув одержимих у їхні родини, щоб ті пораділи воскресінню людей, на яких вже давно поставили хрест. Дуже часто ті, кого люди вважають хворими, насправді мають чисті серця і легко знаходять Бога. Людина по-справжньому одержима бісом тоді, коли свідомо чинить зло ближньому і отримує від цього насолоду. Бог – то добрий, люблячий і доступний для всіх Творець людей. Хто любить людей, той не страшиться Бога.

— Д. Таргонський,

Богдобролюбов

Царство Небесне - то батьківщина всіх людей на землі, те місце у всесвіті, де їм завжди добре. Воно знаходиться у серці, сповненому любові. Навколо хороших людей завжди буде рай на землі, в якому б пеклі вони не перебували.

— Д. Таргонський,

батьківщинадобролюбов

Сім бісів - то сповнене гордістю невдячне серце. Якщо повнотою всього найкращого у людині є любов, то гордість є абсолютним злом.

— Д. Таргонський,

бісивдячністьгордість

Творець - це люблячий Отець для всіх людей. Своєю сутністю Він пере буває за межами видимого світу й одночасно може жити в серці людини. Ім'я Боже це Любов. Коли люди перебувають у любові, то Ім'я Боже святиться в їхніх душах, в які приходить Царство Небесне.

— Д. Таргонський,

душалюбовлюди

Людина по-справжньому блаженна (щаслива), тільки коли живе по правді й любить чистим серцем. Так починалася найважливіша проповідь Христа про щастя.

— Д. Таргонський,

блаженстволюбовправда

Ісус готовий був допомогти усім, хто до Нього звертався, але не дозволяв створювати навколо Себе містичного ажіотажу. Він тримався на помірній відстані від схильних до обожнення людей, а для тих, хто був з Ним щирим, з радістю відкривав Своє серце.

— Д. Таргонський,

допомогаІсуслюди

Уся суть у мотивації. Якщо людина прославляє Господа Бога у своєму серці, то її дії будуть приємними Йому. Завдяки Ісусу Христу вчинки такої людини є добрими для Бога. Саме її життя стає духовним, а весь світ святинею. Попри буденність життя такої людини, воно стає для неї богослужінням, а посеред простої праці вона чує голос серафима, що промовляє: «Святий, святий, святий Господь Саваот! Уся земля сповнена Його славою!» (Іс. 6:3)

— Е. Тозер, Прагнення Бога

добрі вчинкидуховне життяІсус

Тому цілісна людина повинна прийняти рішення прославляти Бога у своєму житті, навіть якщо серце ще не відчуває справжнього задоволення від цього рішення.

— Е. Тозер, Прагнення Бога

Богзадоволеннялюдина