Навернення, казали вони, завжди має на увазі якесь серцеве переконання у гріховності спроб виправдатися справами і деяка серцева насолода благодаттю у відповідь на Євангеліє благодаті – це і є виправдувальна віра.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

Благодатьвиправдувальна вірагріховність

Наприклад, перед тим як розпочати молитву сповідання, ви можете сказати: «Коли ми сповідуємо гріхи, ми не падаємо під гнітом провини, але хочемо її позбутися. Заперечуючи гріхи, ми ніколи не звільнимось від них».

— Т. Келлер, Центровая Церковь

гріхизапереченнязвільнення

Царська гідність Ісуса не схожа на правління земних владик, бо Він розширює Свій вплив терплячим служінням, а не примусовою владою. Ми входимо в Його Царство не за допомогою сили, а в слабкості покаяння і нового народження (Ів. 3), уподібнившись дитині (Мв. 18:3, 4).

— Т. Келлер, Центровая Церковь

владагідністьдитина

Вірити в Ісуса не означає більше старатися; це означає перенести свою довіру з самих себе на Нього. Це означає попросити: «Отче, прийми мене не за те, що я зробив або коли-небудь зроблю, а за те, що Ісус зробив замість мене». Зробивши це, ми станемо частиною Божої сім'ї й отримаємо право на Його вічну батьківську любов (Ів. 1:12, 13).

— Т. Келлер, Центровая Церковь

батьківська любовБожа сім'явіра

Господь і Вчитель наш Ісус Христос, кажучи: «Покайтесь...», заповів, щоб все життя віруючих було покаянням (Лютер).

— М. Романюк, Пасторський щоденник

вірянинвчительзаповідь

Бог, щоб допомогти нам (покаятися), вкладає в нас, так би мовити, частинку Самого Себе. Він позичає нам трохи Своєї здатності до розсудливості, і ми починаємо думати; Він вкладає в нас трохи Своєї любові, і ми вже в змозі любити один одного. Коли ви вчите дитину писати, ви тримаєте її руку, виводячи літери разом з нею: її рука креслить літери, тому що ви їх креслите. Ми любимо і мислимо, тому що Бог любить і мислить і тримає у Своїх руках нашу руку, направляючи ці процеси.

— К. Льюис, Просто Христианство

Богвихованнядитина

Християнство закликає людей покаятися, щоб отримати прощення. Йому нічого сказати тим людям, які не знають за собою нічого такого, у чому слід покаятися, і які не відчувають, що потребують прощення.

— К. Льюис, Просто Христианство

гріхзакликлюдина

Одна справа проповідувати про покаяння так, щоб люди зрозуміли його сенс, інша справа проповідувати про покаяння так, щоб люди каялися.

— Д. Кей Джонс, М. Скотт, Торжество текста в христианской проповеди

людипокаянняпроповідь

Недостатньо вважати заклик до покаяння і віри проповіддю, у центрі якої Христос, як недостатньо вважати нею переказ кількох епізодів з Євангелій. У христоцентричній проповіді все Святе Письмо постає перед нами як одкровення Божого спокутного задуму; проповідник роз'яснює в ній кожний уривок зі Слова Божого з огляду саме на таке розуміння Біблії, бо приклад такого проповідування подав нам Сам Ісус (Луки 24:27).

— Б. Чапелл, Проповедь, в центре которой Христос

віраЄвангелієодкровення

Ісус - втілення прощення Божого. Син Людський прийшов, щоб «послужити і віддати душу Свою для відкуплення багатьох» (Мк. 10:45). Євангеліє християнства будується на підставі прощення. Апостоли проповідували «в ім'я Його покаяння і прощення гріхів у всіх народах» (Лк. 24:47). Уся проповідь Петра зводиться до таких слів: «Кожен, хто вірує в Нього, отримає прощення гріхів іменем Його» (Дії 10:43). Особисте пізнання прощення Божого - основна відмінна риса народу Божого як у Старому, так і в Новому Заповітах.

— Х. Бингем, Бог, который слышит

відкупленнявіравтілення

Навіть більше: ми можемо покладатися на Бога тоді, коли надія на щасливі стосунки чи вирішення проблеми зійшла нанівець. Памʼятаймо, що наш Бог-Творець спеціалізується на створенні чогось із нічого. Ми не можемо створити надію із безнадії чи любов із відсутності любові. Ми не спроможні створити покаяння із самовиправдань, але можемо зі щирим серцем звернутися до Бога, який здатен це зробити.

— Д. Вілкін, Немає Богу подібних. 10 якостей, якими Бог відрізняється від нас (і чому це добре)

взаємодіявіранадія

Пастор Рік Уоррен навчає свою церкву на кожному занятті про те, що є щонайменше три причини "Чому наша церква ніколи не повинна припиняти зростати" - навіть коли їхня кількість досягла 20 000. Ці причини такі: 1. Тому що Бог любить людей."Господь ... довготерпеливий, не хоче, щоб хтось загинув, але хоче, щоб усі прийшли до покаяння" (2 Петра 3:9). Див. також 2 Коринтян 5:14; Луки 15:3-10; і Матвія 9:12-13. 2. Тому що Бог наказує нам простягнути руку допомоги."Ідіть у країну ... і запрошуйте всіх, кого знайдете, щоб дім Мій був повний" (Лк. 14:23)."Так само, як Ти дав Мені місію у світі, так і Я даю їм місію у світі" (Івана 17:18)."Ви будете Мені свідками..." (Дії 1:8).3. Тому що зростання - це Божа воля."Під владою Христа все Тіло живиться... і зростає, як Бог хоче, щоб воно зростало" (Кол. 2:19). "Ісус сказав: "...Я збудую Церкву Мою" (Мт. 16:18)."

— Е. Стетцер, М. Додсон, Церкви, що повертаються.

зростаннялюбовмісія