Бог, щоб допомогти нам (покаятися), вкладає в нас, так би мовити, частинку Самого Себе. Він позичає нам трохи Своєї здатності до розсудливості, і ми починаємо думати; Він вкладає в нас трохи Своєї любові, і ми вже в змозі любити один одного. Коли ви вчите дитину писати, ви тримаєте її руку, виводячи літери разом з нею: її рука креслить літери, тому що ви їх креслите. Ми любимо і мислимо, тому що Бог любить і мислить і тримає у Своїх руках нашу руку, направляючи ці процеси.

— К. Льюис, Просто Христианство

Богвихованнядитина

Християнство закликає людей покаятися, щоб отримати прощення. Йому нічого сказати тим людям, які не знають за собою нічого такого, у чому слід покаятися, і які не відчувають, що потребують прощення.

— К. Льюис, Просто Христианство

гріхзакликлюдина

Одна справа проповідувати про покаяння так, щоб люди зрозуміли його сенс, інша справа проповідувати про покаяння так, щоб люди каялися.

— Д. Кей Джонс, М. Скотт, Торжество текста в христианской проповеди

людипокаянняпроповідь

Недостатньо вважати заклик до покаяння і віри проповіддю, у центрі якої Христос, як недостатньо вважати нею переказ кількох епізодів з Євангелій. У христоцентричній проповіді все Святе Письмо постає перед нами як одкровення Божого спокутного задуму; проповідник роз'яснює в ній кожний уривок зі Слова Божого з огляду саме на таке розуміння Біблії, бо приклад такого проповідування подав нам Сам Ісус (Луки 24:27).

— Б. Чапелл, Проповедь, в центре которой Христос

віраЄвангелієодкровення

Ісус - втілення прощення Божого. Син Людський прийшов, щоб «послужити і віддати душу Свою для відкуплення багатьох» (Мк. 10:45). Євангеліє християнства будується на підставі прощення. Апостоли проповідували «в ім'я Його покаяння і прощення гріхів у всіх народах» (Лк. 24:47). Уся проповідь Петра зводиться до таких слів: «Кожен, хто вірує в Нього, отримає прощення гріхів іменем Його» (Дії 10:43). Особисте пізнання прощення Божого - основна відмінна риса народу Божого як у Старому, так і в Новому Заповітах.

— Х. Бингем, Бог, который слышит

відкупленнявіравтілення

Навіть більше: ми можемо покладатися на Бога тоді, коли надія на щасливі стосунки чи вирішення проблеми зійшла нанівець. Памʼятаймо, що наш Бог-Творець спеціалізується на створенні чогось із нічого. Ми не можемо створити надію із безнадії чи любов із відсутності любові. Ми не спроможні створити покаяння із самовиправдань, але можемо зі щирим серцем звернутися до Бога, який здатен це зробити.

— Д. Вілкін, Немає Богу подібних. 10 якостей, якими Бог відрізняється від нас (і чому це добре)

взаємодіявіранадія

Пастор Рік Уоррен навчає свою церкву на кожному занятті про те, що є щонайменше три причини "Чому наша церква ніколи не повинна припиняти зростати" - навіть коли їхня кількість досягла 20 000. Ці причини такі: 1. Тому що Бог любить людей."Господь ... довготерпеливий, не хоче, щоб хтось загинув, але хоче, щоб усі прийшли до покаяння" (2 Петра 3:9). Див. також 2 Коринтян 5:14; Луки 15:3-10; і Матвія 9:12-13. 2. Тому що Бог наказує нам простягнути руку допомоги."Ідіть у країну ... і запрошуйте всіх, кого знайдете, щоб дім Мій був повний" (Лк. 14:23)."Так само, як Ти дав Мені місію у світі, так і Я даю їм місію у світі" (Івана 17:18)."Ви будете Мені свідками..." (Дії 1:8).3. Тому що зростання - це Божа воля."Під владою Христа все Тіло живиться... і зростає, як Бог хоче, щоб воно зростало" (Кол. 2:19). "Ісус сказав: "...Я збудую Церкву Мою" (Мт. 16:18)."

— Е. Стетцер, М. Додсон, Церкви, що повертаються.

зростаннялюбовмісія

Сенс Євангелія втілює в собі три різні елементи: оголошення, наказ і заклик. Євангеліє оголошує благу звістку про спокуту гріхів за милістю Божою; воно наказує всім людям, де б вони не перебували, покаятися, і воно закликає всіх людей прийняти умови Божої благодаті, увірувавши в Ісуса Христа як Господа і Спасителя.

— Э. Тозер, Величие Бога

Благодатьєвангеліязаклик

«О, як я боюся Тебе, живий Боже! Найглибшим, найчутливішим страхом, І я схиляюся перед Тобою з тріпотливою надією І зі сльозами покаяння.» Фредерік У. Фейбер.

— Э. Тозер, Величие Бога

Богнадіяпокаяння

Через наш гріх нам усім винесено смертний вирок, таким було б рішення суду, якби суд розглянув нашу моральну ситуацію. Коли нескінченна справедливість зіткнулася з нашою хронічною і навмисною несправедливістю, між ними спалахнула жорстока війна, війна, яку виграв Бог і яку Він повинен був виграти. Але коли грішник, що кається, кидається до Христа в пошуках порятунку, моральна ситуація змінюється на протилежну. Справедливість стикається зі зміненою ситуацією і оголошує віруючу людину справедливою. Таким чином, справедливість насправді переходить на бік Божих дітей, які довіряють Богові. У цьому й полягає значення сміливих слів апостола Іоанна: «Якщо сповідуємо гріхи наші, то Він, будучи вірний і праведний, пробачить нам гріхи наші, і очистить нас від усякої неправди» (1 Ін. 1:9). Але при цьому Божа справедливість завжди буде спрямована проти грішника.

— Э. Тозер, Величие Бога

вірагріхІсус Христос

Життя в покаянні означає, що ви привчені швидко просити в Бога вибачення, швидко виправляти помилки, що у вас є мужність знову підніматися туди, звідки ви впали... Життя в покаянні означає, що ваші духовні оновлення продовжуватимуться в нових сферах вашого життя, а Божа сила й благодать линутимуть у вашому житті в дедалі більшому обсязі.

— Б. Уилкинсон, Духовное обновление или три стула

віражиттязріст

Ми спонукаємо душу до позитивних змін, якщо проникаємо в її найпохмуріші закутки та висвітлюємо бруд і біль, які там накопичилися, з єдиною метою віддати все погане на милість Божу, бо тільки милість веде до покаяння.

— Л. Крабб, Целительная сила общения

бруддушазміни