Лютер казав, що ніхто не порушить заповідь не вбивати, чи не красти, чи не чинити перелюбу, не порушивши спершу заповіді не створювати собі ідолів. Стурбований лютеранин Сьорен К'єркегор описував гріх як формування ідентичності на будь-чому, окрім Бога.

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

Боггріхзаповідь

Перед нами цілком чіткий наказ - полюбити Бога усією своєю істотою та ближнього, як самого себе. З погляду тексту, саме його слід було б назвати «великим дорученням», оскільки воно керує всім нашим життям, незалежно від покликання кожної окремої людини. Поза всяким сумнівом, ця основна подвійна заповідь випереджає, передбачає і диктує так зване Велике доручення, тому що не можна піти і навчити всі народи без любові до Бога і до них самих.

— К. Райт, Миссия Бога

ближнійБогвелике доручення

Господь і Вчитель наш Ісус Христос, кажучи: «Покайтесь...», заповів, щоб все життя віруючих було покаянням (Лютер).

— М. Романюк, Пасторський щоденник

вірянинвчительзаповідь

Вчинки для ближніх, віра - для Бога (Лютер).

— М. Романюк, Пасторський щоденник

ближнійБогвіра

Спроба виокремити із закону фізичні, духовні, церемоніальні, моральні та громадянські заповіді - ідея, привнесена в текст ззовні. Жанр закону такий, що моральна заповідь, як-от "Не кради", може бути сусідами із суто церемоніальною забороною: "Не вари козеня в молоці матері". Наші пращури дивилися на ці заповіді як на єдиний закон, даний Богом.

— Д. Кей Джонс, М. Скотт, Торжество текста в христианской проповеди

жанрзаконзаповідь

Велике доручення - зробити більше і краще учнів - безперечно, є найважливішою вказівкою, даною Церкві. Жодній іншій заповіді не приділяється стільки уваги у Святому Письмі, вона згадується не менше п'яти разів (Мт. 28:18-20; Мк. 16:15; Лк. 24:46-49; Ів. 20:21; Дії 1:8). Наша місія полягає в тому, щоб одночасно робити більше і краще послідовників Ісуса Христа.

— Е. Стетцер, М. Додсон, Церкви, що повертаються.

вказівкадорученнязаповідь

Постанови. Церква в Єрусалимі присвятила себе "ламанню хліба" (Дії 2:42). Це відсилає нас до Вечері Господньої. Заповідь Ісуса "чиніть це на спомин про Мене" та настанови апостола Павла в 1 Коринтян 11 показують, наскільки важливою була і є Вечеря Господня для Церкви. Ісус доручив Своїм учням хрестити народи, і книга Діянь Апостолів та Послання показують, що рання церква вірно хрестила новонавернених (Дії 2:41).

— Е. Стетцер, М. Додсон, Церкви, що повертаються.

апостолвечерязаповідь

Оскільки найбільша заповідь - возлюби Господа Бога і возлюби ближнього, а справжня любов довготерпить і не поспішає, чи не слід визнати, що наше метушливе життя обходиться нам куди дорожче, ніж здається?

— А. Фадлинг, Жизнь без спешки. Ритм труда и отдыха по примеру Иисуса.

ближнійБогдовготерпність