Вос зазначав, що порочним людське місто робить не щільність населення (справді, це робить його «акумулятором енергій культури»), а його «дух бунтівного сподівання на себе замість Бога і проти Бога». Кінь - цінніша тварина, ніж миша, проте збожеволілий кінь здатний завдати значно більшої шкоди, ніж скажена миша; так само й сили міста під впливом гріха можуть випустити на волю більше руйнівного зла.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

бунтвосгріх

Такий подвиг - коли хтось віддає життя за іншого - найпереконливіший, найпривабливіший і найчудовіший сюжет, який тільки може бути. Дж. К. Роулінг, наприклад, навряд чи могла закінчити серію книжок про Гаррі Поттера інакше, бо це найвища драма, найзворушливіший кінець з усіх можливих. Піднести замісну жертву Христа - найкращий спосіб звернутися до будь-якої культури, залучити людей до Ісуса. Різноманітні способи висловити ідею спокути дають нам чудові засоби показати будь-якій культурі, як спокутна жертва Ісуса вирішує їхні найголовніші проблеми та здійснює їхні найпотаємніші бажання.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

Гаррі Поттержертвазамісна жертва

Інакше кажучи, ми показуємо своїм слухачам, що щасливий кінець їхні життєві сюжети можуть знайти лише в Ісусі. Потрібно переказати культурний наратив у Христі.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

життєві сюжетиІсускультура

Жодна культура не має у своєму розпорядженні необхідний набір переконань, щоб прийняти Євангеліє, яке проголошує: Бог святий і зобов'язаний покарати гріх, але водночас сповнений любові й не хоче карати, тому Христос і помер замість нас, явивши Бога праведним і виправдовуючи того, хто вірує в Ісуса.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

Богвиправданнягріх

Істину не можна просто проголошувати у вакуумі, вона має виражатися у вигляді відповіді на запитання конкретної групи людей, а для цього потрібно розуміти їхню культуру. Шеффер писав: «Панування Христа простягається на всю людину, включно з її духовністю, інтелектом, творчими задатками і культурою... Християнство вимагає від нас співпереживати людям настільки, щоб розуміти питання нинішнього покоління... Відповідати на запитання - тяжка праця... Починайте слухати співпереживаючи».

— Т. Келлер, Центровая Церковь

істинакультурапитання

Активна контекстуалізація - це триступеневий процес: входження в культуру, викриття культури і заклик до слухачів.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

активна контекстуалізаціявикриттявходження

Френсіс Шеффер часто говорив про відмінність між визначеною Біблією «формою» і «свободою» культури: «У всьому, що Писання не наказує стосовно церковної форми, ми здатні перебувати під керівництвом Святого Духа в даному часі й місці».

— Т. Келлер, Центровая Церковь

Бібліякерівництвокультура

Кілька років тому я проводив одруження, де наречений належав до англомовної культури, а наречена була латиноамериканкою. О призначеній годині в церкві не було не тільки нареченої, але й майже ніхто з її родичів і друзів сім'ї ще не з'явився. Тільки через сорок п'ять хвилин наречена з рідними прибула до церкви. Гості з боку нареченого обурювалися: така поведінка була грубою, невихованою і нетактовною. Деякі бурмотіли собі під ніс: «Не дивно, що ці люди не можуть...» А латиноамериканці думали, що англо-американці були, як зазвичай, надто манірними, напруженими і більше дбали про цілі та розпорядок, ніж про взаємини. Чому виникло невдоволення? Кожна сторона перетворювала обумовлене культурою сприйняття часу на показник моральності».

— Т. Келлер, Центровая Церковь

взаєминикультуракультурний конфлікт

Релігія («я підкоряюся, тому прийнятий») призводить або до гордині, якщо ми живемо відповідно до стандартів, або до комплексу неповноцінності, якщо слідувати стандартам ми нездатні. Але Євангеліє («я прийнятий через Христа, тому підкоряюся») робить нас одночасно смиренними та впевненими. І ці дві якості вкрай необхідні для здорової контекстуалізації. Якщо ми жадаємо особливого схвалення з боку приймаючої культури (у нас мало євангельської впевненості), то ми підемо на компроміс, щоб сподобатися людям. Якщо будемо гордовито чіплятися за якусь культуру (брак євангельського смирення), то опинимося консервативними і нездатними до адаптації. Тільки Євангеліє дає нам баланс, якого ми так потребуємо.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

балансвпевненістьЄвангеліє

Однак у кожній культурі євангелістові, місіонерові, який організовує церкву, і просто християнину важливо бути якомога гнучкішим, щоб Євангеліє не виглядало без необхідності чужорідним і неприйнятним для цієї культури.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

гнучкістьЄвангелієкультура

Будь-яка культура це надзвичайно складна суміш дивовижної істини, спотвореної напівістини та відвертого опору істині. Кожна культура різною мірою ідолопоклонницька. І все ж у кожній культурі присутнє свідчення про Божу істину. Бог роздає дари мудрості, талановитості, краси і вміння без жодної оглядки на заслуги. Він сіє їх у культуру, як насіння, щоб збагатити, поліпшити і зберегти світ. Без такого розуміння культури християни вирішать, ніби вони можуть жити самодостатньо, відмовившись від благословенних досягнень тих, хто живе у світі. Якщо християни не будуть вдячно приймати Боже милостиве одкровення мудрості в загальнолюдській культурі, їм буде складно зрозуміти, чому невіруючі часто перевершують християн у моральності, мудрості та майстерності. Вчення про гріх говорить нам, що віруючі ніколи не досягнуть такої досконалості, про яку вчить наш правильний світогляд. Водночас вчення про створення за образом Божим і загальну благодать нагадують нам, що невіруючі ніколи не бувають настільки зіпсованими, якими могли б бути через свій хибний світогляд.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

БлагодатьБоггріх

Говорячи, що в одному питанні Біблія абсолютно права, а в іншому її вчення застаріло, ми абсолютизуємо культуру і звеличуємо її авторитет над Біблією.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

абсолютизаціяавторитетБіблія