Келлер поставив за мету навчити лідерів сприймати церкву не як сховок від ненависного міста, а як місце, де навчають вдовольняти потреби міста, як духовні, так і фізичні. Інакше кажучи, варто відмовитися від моделей зростання церкви, які використовують місто, а натомість залучити церкву в модель зростання міста, яка сприяє загальному процвітанню.

— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.

Келлерлідерствомісія

ЩО ТАКЕ МІСІОНАЛЬНА МАЛА ГРУПА? Місійне мислення може і має пронизувати всі сфери церковного життя. Наприклад, спробуємо уявити, як міг би виглядати місійна мала група. Це не просто збори людей, які займаються конкретною євангелізаційною програмою (хоча це теж добре). Ні, її члени люблять місто і говорять про нього у позитивному ключі; їхня мова не переповнена благочестивими та пафосними фразами, малозрозумілими для стороннього термінами, немає в ній і зверхності чи ворожості. Вивчаючи Писання, вони застосовують Євангеліє до головних проблем та життєвого устрою оточуючих. Вони явно цікавляться літературою, мистецтвом і способом мислення, властивим цій культурі, і можуть брати участь у дискусії на ці теми як захоплено, а й критично. Вони виявляють щиру та глибоку турботу про бідних, щедро діляться своїми грошима, прагнуть чистоти та поваги у взаєминах із протилежною статтю, смиренно ставляться до людей інших рас та культур, а також не критикують інших християн чи інші церкви.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

євангелізаціякультуралітература

Займіть по відношенню до міста та культури позицію, що поєднує і критичну насолоду, і належну обачність, оскільки місто і культура поєднують у собі і спільну благодать, і гріх.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

гріхкритична насолодакультура

Бачення міського служіння визнає творчий задум Бога для міст і закликає Божий народ бути градом Божим посеред града людського.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

Божий задумБожий народград Божий

Християнам потрібно прагнути жити в місті не для того, щоб використовувати його в ім'я творення великих церков, а щоб силами церкви творити велике процвітаюче місто.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

містопроцвітаннясила

Для загального блага християни в містах мають бути носіями контркультури. Їм слід радикально відрізнятися від оточуючого міста, але водночас бути радикально відданими його благополуччю.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

благополуччявідданістьконтркультура

Міський місіонер Білл Кріспін пояснює чому. Білл одного разу сказав мені: «У сільській місцевості рослин більше, ніж людей; у місті людей більше, ніж рослин. І якщо Бог любить людей сильніше, ніж рослини, Він любить місто сильніше, ніж село». Мені здається, що це залізна богословська логіка. Апогеєм творіння було створення чоловіка і жінки за образом Божим (Бут. 1:26, 27). Виходить, багатолюдні міста до країв заповнені тими, кого Бог вважає найпрекраснішою частиною Свого творіння. Як ми зазначали вище, у містах більше образу Божого на метр квадратний, ніж у будь-якому іншому місці на Землі.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

Богбогослов'ялюбов

Я впевнений, що багато християн Заходу цураються міста тому, що воно переповнене «іншими». Оскільки міста повні людей, які зовсім на нас не схожі, багатьох християн це збиває з пантелику. Глибоко всередині ми знаємо, що нам не подобаються ці люди, нам незатишно (навіть небезпечно) поруч із ними. Тільки подивіться, як швидко ми забуваємо Євангеліє! Адже Євангеліє говорить про Бога, Який прийшов і жив серед нас, став одним із нас, полюбив нас до Своєї смерті, хоча ми були зовсім на Нього не схожі. Місто смиряє нас, показуючи, як мало поки що змінили нас історія і приклад Євангелія.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

БлагодатьЄвангелієінші

На початку служіння церкви Відкупителя ми виявили, що неправильно християнам жаліти місто і навіть шкідливо думати про себе як про його спасителів. Нам довелося смиренно вчитися в міста і поважати його мешканців. Наші стосунки з ними мають будуватися на свідомій взаємності. Нам потрібне було бажання побачити Божу спільну благодать у житті людей. Довелося усвідомити, що ми потребуємо їх, щоб поповнити розуміння Бога і Його благодаті, так само, як вони потребують нас.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

БлагодатьБогвзаємність

Місто дає нам по-новому зрозуміти силу Доброї звістки. Там ми зустрічаємо людей, які здаються нам духовно і морально безнадійними, і думаємо: «Ці люди ніколи не повірять у Христа». Але така думка сама по собі є одкровенням: якщо порятунок справді дається за благодаттю, а не за заслугами і чеснотами, то чому нам здається, що в когось іншого менше шансів, ніж у нас, стати християнином? Чому чиєсь навернення буде більшим дивом, ніж наше спасіння? Місто може відкрити нам, що ми не зовсім віримо у винятковість благодаті та в реальності переконані, що Бог здебільшого рятує хороших людей - подібних до нас.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

БлагодатьБогмісто

Неможливо проповідувати місту з передмістя, а з міста передмістю можна. Місто подібне до величезного серця, яке притягує до себе людей, а потім відсилає їх назад. Студенти приїжджають у місто на навчання, закінчують виші і рухаються далі. У містах молоді люди зустрічаються, одружуються і переїжджають у передмістя, щоб розпочати сім'ю. Іммігранти прибувають у місто і селяться в етнічних анклавах, але, накопичивши коштів і закріпившись у країні, перебираються в передмістя, де знаходять просторіше житло для сім'ї, що зростає. У кожному разі йдеться про рух із центру назовні.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

імміграціямістопередмістя

Люди, особливо молодь, хочуть жити в місті. Виникнення нових технологій і мобільності не послабило цього бажання. Навпаки, воно радикально розширило сферу впливу міської культури. Вплив урбанізації виходить далеко за межі міських кордонів, зачіпаючи навіть найвіддаленіші сільські території країн. Діти в Мексиці та Румунії більше схожі на молодь Лос-Анджелеса або Нью-Йорка, ніж на дорослих у своїй країні.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

глобалізаціякультурамісто