Але якщо наші уявлення про Бога спотворені, то спотворення піддаються і наші уявлення про життя, взаємини та служіння. Вони деформуються, оскільки ґрунтуються на абсолютно невірному уявленні про Бога. Ми звертаємося до Бога за керівництвом для життя і служіння замість того, щоб просто радіти тому, що Він любить нас і піклується про нас. Правильне уявлення про Бога як про єдине джерело нашої духовної сили та здатність творити добрі справи дозволяє скласти вірне уявлення про ту роль, що відводиться нам у житті та служінні. Без такого розуміння ми схильні переоцінювати свої дії у справі служіння і, як наслідок, недооцінювати важливість формування особистості. Ми забуваємо, що в Божій системі цінностей особисті якості людини важливіші за її вчинки.

— А. Фадлинг, Лидер без спешки

Богдуховна силажиття

Проповідуймо, чим живемо, живімо тим, що проповідуємо.

— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

діїживеможиття

Щонайменше у межах кожної професії потрібно поставити три питання: 1. Які аспекти нашої професії обумовлені загальною благодаттю та їх можна сміливо приймати? 2. Які аспекти суперечать євангелії та їх слід відкидати? 3. Які аспекти нейтральні та їх потрібно переглядати та адаптувати?

— Т. Келлер, Центровая Церковь

адаптаціяаспектиБлагодать

Здорове богослов'я праці відкидає тенденцію сучасного світу цінувати експертні знання лише в тих сферах, в яких обертається більше грошей і доступно більше влади.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

богослов'я працівладагроші

Західна культура продовжує плекати розмежування між фактами та цінностями, прийняте в епоху Просвітництва. Вважається, що тільки те, що можна довести науково, можна сприймати як факт і, відповідно, допускати до громадської діяльності та обговорення. На противагу цьому все, що стосується релігійного, трансцендентного та суб'єктивного, перебуває в оціночній категорії і тому має залишатися приватною справою. Для віруючих людей це означає, що їхні релігійні переконання жодним чином не повинні відбиватися на їхній роботі, чи то робота в банку, акторське ремесло, викладання чи політика. У такій світській та пост-християнській культурі для віруючих стало звичайною практикою відокремлювати свої переконання від професійної діяльності. Ті небагато, хто намагається боротися з цією тенденцією, зазвичай відкрито говорять про свою особисту віру, не замислюючись при цьому, як Євангеліє має виражатися у їхньому відношенні до своєї справи – мистецтва, підприємництва, управління, робочого ЗМІ та освіти.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

віруючіЄвангелієкультура

Кілька років тому я проводив одруження, де наречений належав до англомовної культури, а наречена була латиноамериканкою. О призначеній годині в церкві не було не тільки нареченої, але й майже ніхто з її родичів і друзів сім'ї ще не з'явився. Тільки через сорок п'ять хвилин наречена з рідними прибула до церкви. Гості з боку нареченого обурювалися: така поведінка була грубою, невихованою і нетактовною. Деякі бурмотіли собі під ніс: «Не дивно, що ці люди не можуть...» А латиноамериканці думали, що англо-американці були, як зазвичай, надто манірними, напруженими і більше дбали про цілі та розпорядок, ніж про взаємини. Чому виникло невдоволення? Кожна сторона перетворювала обумовлене культурою сприйняття часу на показник моральності».

— Т. Келлер, Центровая Церковь

взаєминикультуракультурний конфлікт

Місіонер Г. Лінвуд Барні, говорячи про культуру, вдається до образу цибулини. Внутрішній шар це світогляд з його уявленнями про світ, космологію та людську сутність. Далі йде шар із набором цінностей - те, що вважається благим, істинним і прекрасним. Третій шар складається з людських інститутів, що включають юриспруденцію, освіту, сімейне життя та управління на основі цінностей і світогляду. Далі йде найбільш видима частина культури - звичаї та поведінка, матеріальні блага, створене середовище тощо.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

звичаїінститутикультура

Одна з найбільш фундаментальних ідей Мартіна Лютера полягала в тому, що релігія - це природний стан людського серця. Навіть безрелігійні люди заробляють прийняття і почуття гідності за допомогою дотримання власного набору цінностей.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

безрелігійністьлюдське серцеМартін Лютер

Ми вшановуємо померлих, втілюючи в життя їхні цінності. Через власні дії ми реалізуємо все те добре й хороше, чим вони переймалися, за що боролися, продовжуючи їхню справу навіть тоді, коли їх уже немає поряд, і переконуючись у тому, що їхні зусилля не були марними. У такий спосіб наші дії стають живим пам'ятником, меморіалом вшанування раніше померлих.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

вшановуватидіїзусилля

Наступні твердження говорять про те, як можна розвинути у своєму розумі установку «я живу з вищої позиції, я змінюю світ»: • Щоб змінити і покращити світ, потрібно мати вищу позицію і вищі принципи. • Принципи, за якими ми живемо, є вищими. Любов вища за ненависть. Милосердя вище за помсту. Чесність вища за нечесність. • Цим світом можуть правильно керувати лише люди, які керуються вищими цінностями і вищими принципами. Тільки добро може перемогти зло. • Неможливо правильно керувати й піклуватися про землю, використовуючи принципи царства темряви. • Змінити щось можна лише тоді, коли ви не пристосовуєтесь до цього.

— К. Карстенс, Епіцентр змін. Як відновлене батьківство може змінити світ

добролюбовмилосердя

«Тепер, коли ти набув певного досвіду на початку цього періоду свого життя, ми хочемо відпустити тебе в нову фантастичну пригоду. Ти ростеш і стаєш дорослим. Тому ми вже не будемо поводитися з тобою, як з дитиною. Ми будемо радитися з тобою та дозволяти тобі самостійно приймати більшість рішень. Ми хочемо, щоб ти побачив, що хороші рішення ведуть до успіху. Ти дізнаєшся, що таке команда, довіра, відповідальність і дружба. Ти також побачиш, як принципи й цінності, засвоєні вдома, витримують випробування на міцність. Ти побачиш, що той, хто визнає кордони, отримає певний результат, як і той, хто їх ігнорує, теж отримає відповідний результат.»

— К. Карстенс, Епіцентр змін. Як відновлене батьківство може змінити світ

відповідальністьдорослістьдосвід

Не уподібнюйтеся керівникам, які говорять одне, а роблять інше. Якщо ви станете втіленням власних цінностей, інші з готовністю визнають вас своїм лідером.

— К. Бланшар, Дар лидера. Как научится влиять на людей

втіленнякерівниклідер