Ніхто не продемонстрував це переконливіше, ніж Дітріх Бонхеффер у своїй класичній книзі «Життя в християнському спілкуванні». Як він показує, Євангеліє позбавляє егоїзм чільної ролі і відкриває шлях не тільки для більш глибоких і прозорих взаємин між християнами (що допомагає зробити церкву контрастною спільнотою), а й для смиренного служіння людям, які не поділяють наших переконань. Таким чином, жертовне служіння місійної церкви покаже світові третій шлях між індивідуалістською поглиненістю собою, яку породжує секуляризм, та сектантською самоправедністю, яку породжує релігія.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

взаєминиДітріх Бонхефферегоїзм

Однак, якщо судити з мого досвіду, наша велика міська громада – особливо в перше десятиліття свого існування – була загалом більш ефективною у благовісті невоцерковленим і невіруючим людям, ніж маленька церква, де я раніше був пастором. Зрештою, я не думаю, що якась одна форма церкви (маленька або велика, що складається з домашніх осередків або груп середніх розмірів) по суті своїй краще для того, щоб приносити духовні плоди, проповідувати невіруючим, піклуватися про людей і виховувати у них образ Христів.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

благовістягромададуховність

Домашня церква була основною формою місійної громади у новозавітні часи.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

громададомашнямісійна

Щоб донести Євангеліє до цього зростаючого постхристиянського світу на Заході, знадобиться більше, ніж благовіствуюча церква - тут знадобиться місійна церква. Служіння такої церкви має місійний характер у тому сенсі, що воно зрозуміло невіруючим і водночас євангелією спонукає і впливає на віруючих. Її парафіяни місіонери в тому сенсі, що вони настільки націлені зовні, настільки беруть активну участь у вирішенні проблем місцевої спільноти, що церква широко відома своїм співчуттям.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

благовістяЄвангеліємісійна

Проповідь і вчення церкви повинні показувати, як надії людей у ​​цьому суспільстві можуть здійснитися лише у Христі.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

вченняздійсненнянадія

Наголошуючи на тому, що Бог Сам у Собі спільнота взаємної любові, яка рятує все творіння, вважає Ван Гелдер, ми не сприйматимемо окремих християн як фокус Божої спокутної роботи і зміцнимо розуміння «общинної сутності церкви, а також колективної сутності учнівства».

— Т. Келлер, Центровая Церковь

Боглюбовобщинність

Місійна ж церква необов'язково відправляє місіонерів до «нехристиянських» країн, вона розглядає свій власний контекст як нехристиянський (або постхристиянський) і присвячує себе тому, щоб служити свого роду «місіонерською точкою» у власному районі, кварталі, місті.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

контекстмісіонеримісія

Бог Біблії за своєю природою є Богом, Який посилає, Бог-місіонер. Батько посилає Сина; Син посилає Духа та учнів у світ. Тому вся церква займається місією, кожен християнин виконує місію. Бог завжди закликає людей, щоб, благословивши, відправити їх у свою чергу, служити благословенням іншим (Бут. 12:1-3; пор. 1 Пет. 2:9).

— Т. Келлер, Центровая Церковь

Бог Бібліїзакликмісія

У своїй консервативній формі церква бездумно захопилася ідеєю релігії як поповнення потреб індивідуального споживача, перетворюючи консервативні церкви на «торговельні центри», що задовольняють нагальні психологічні потреби, де править риторика сучасної психотерапії та маркетингу. Люди бачать Христа як спосіб реалізувати себе і досягти процвітання, а зовсім не як модель радикального служіння оточуючим.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

індивідуальний споживачконсервативні церквипсихотерапія

Харві Кокс із Гарвардської школи богослов'я писав: «Бог творить у світі саме політику... Сьогодні теологія має бути такою „рефлексією у дії", за допомогою якої Церква зможе дізнаватися, що замишляє цей Бог-політик, і йти назустріч, діючи з Ним заразом».

— Т. Келлер, Центровая Церковь

Богдіяполітика

Бог Отець послав Сина у світ, щоб спасти його, а потім Отець і Син послали у світ Духа. Тепер, пише Бош, Дух посилає церкву. Виходить, Бог не просто посилає церкву з місією, а й Сам займається місіонерством, закликаючи церкву приєднатися до Нього. Це означає, що у церкві є не просто місіонерський відділ – вона має існувати для того, щоб бути місією.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

Бог ОтецьБошДух Святий

Спочатку словосполучення missio Dei виникло для позначення вчення Карла Барта про дію Бога у світі. На думку Леслі Ньюбігіна, цей термін став популярним після Всесвітньої місіонерської конференції у 1952 році, проведеної у німецькому місті Віллінгені. Їм означали переконання, що Бог діє у світі з метою спокутувати все творіння, а завдання церкви – брати участь у цій Божій місії.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

missio DeiВсесвітня місіонерська конференціяКарл Барт