Увесь Новий Заповіт підкреслює реальність того, що Бог не покликав і не викупив свій народ просто заради нього самого. Він обрав церкву, щоб змінити світ. Через церкву, коли віруючі збираються у спільноту віри, інші отримують уявлення про те, яким має бути життя. Це життя видно з того, як чоловіки та дружини ставляться одне до одного, як виховують дітей і як люди піклуються одне про одного. Його видно з того, як поважають людей похилого віку та піклуються про людей з особливими потребами. Це життя видно у професійному житті та на робочих місцях, де демонструється Божий шалом. Воно також проявляється в гідному ставленні до бідних і тих, хто перебуває у скруті. Це життя проявляється в пророчому заклику встановити справедливість у суспільстві так, щоб захистити найуразливіших.

— Д. Вагенвельд, Т. Костер, ВИМІРЯЙТЕ ПУЛЬС СВОЄЇ ЦЕРКВИ 10 важливих ознак здорової церкви

Богвідносинижиття

І в Старому, і в Новому Завіті проголошується милосердя Бога, але в Старому Завіті про це говориться в чотири з гаком рази більше, ніж у Новому. Ми повинні назавжди вигнати з наших умів загальноприйняте, але хибне уявлення про те, що справедливість і праведний суд характерні для Бога Ізраїлю, в той час як милосердя і прихильність характерні для Господа Церкви.

— Э. Тозер, Величие Бога

Богмилосердяновий завіт

Церква залишила своє колись піднесене уявлення про Бога і замінила його уявленням низьким і ганебним, яке абсолютно негідне людей, які мислять і поклоняються Господу. Церква зробила це не зі злого умислу, але поступово, крок за кроком, сама того не розуміючи. І від того, що Церква сама цього не розуміє, її становище стає ще більш трагічним. Обмежене судження про Бога, характерне для християн майже всюди, - причина багатьох зол, непомітних на перший погляд.

— Э. Тозер, Величие Бога

Богобмеженістьпоклоніння

Пол Просто-Хтось!!! Я зустрічав багато таких «Просто-Хтось» у церкві. Зазвичай на моє запитання про те, чим вони займаються, вони відповідають: «Я просто сантехнік», «Я просто продавець» або «Я просто вчитель». В основі таких відповідей лежить небіблійний погляд на покликання, помилкова думка про те, що лише служіння в церкві є Божественним покликаннями, що лише відверто християнська робота є вартою уваги. Пола ніколи не вчили, що «робота пастуха, котрий доглядає овець... є такою ж важливою в Божих очах, що й робота судді, який виносить вирок, або мера, який керує містом, або служителя, який проповідує». Якби його вчили цього, він був би набагато продуктивнішим і щасливішим працівником і керівником.

— Д. Мюррей, ReSet. Життя благодаті в умовах вигорання

важливістьвідповідькерівник

Сплячи, ми відмовляємося контролювати будь-що і нагадуємо собі - принаймні на кілька годин, - що насправді Бог не потребує нас чи нашої допомоги. Заплющуючи очі щовечора, ми говоримо:"Я не керую ані світом, ані церквою, ані навіть маленьким світом свого життя". Уявіть, навіть президентові доводиться щовечора переодягатися в піжаму, яскраво (навіть не бажаючи цього) демонструючи, що Богові не потрібна його активність, що існує велика Суперсила, незалежна від його діяльності.

— Д. Мюррей, ReSet. Життя благодаті в умовах вигорання

активністьБогдовіра

До того ж натовп узаконює поспіх. Так, ми прагнемо змінити ситуацію, але змінити так, щоб результати можна було відразу виміряти. Християнські проєкти, спрямовані на залучення безлічі народу, вважаються "успішними" і слугують своєрідною валютою, що доводить цінність нашої церкви або служіння. Ми хочемо бачити духовне зростання. А хто не хоче? Але в очах американського суспільства чи не будь-яке чисельне зростання має першорядне значення, що визначає і доводить ефективність служіння. Більше членів церкви, більше церковних будівель, більше доларів, більше церковних програм - ось незаперечний доказ Божественного благословення. А той, хто не може похвалитися збільшенням хоч якихось кількісних показників, вважається невдахою, який не виправдав Божої довіри.

— А. Фадлинг, Жизнь без спешки. Ритм труда и отдыха по примеру Иисуса.

Богдуховністьефективність

Будучи пастором, я помітив, що для громади простіше відправити місіонерів в іншу країну, ніж особисто спілкуватися з мусульманами, які живуть по сусідству.

— Э. Люцер, Церковь в Вавилоне. Следуя призыву быть светом во тьме

відповідальністьгромадаевангелізація

Нам потрібно з більшим розумінням поставитися до тих людей, які не змогли увірувати в Ісуса Христа через немічне свідчення Церкви. Багато в чому з того, що відбувається сьогодні в нашому світі, може бути набагато більше нашої провини, ніж ми хочемо це визнати.

— Э. Люцер, Церковь в Вавилоне. Следуя призыву быть светом во тьме

відповідальністьІсус Христослюдина

Церкви, які не допомагають сім'ям зростати і процвітати всупереч суспільству, не беруть на себе Богом дану відповідальність - зміцнювати найголовніший суспільний інститут. Ми повинні допомагати всім видам сімей: розлученим, батькам-одинакам, сім'ям, де є вагітна дівчинка-підліток, людям без житла. Розпад сім'ї означає розпад усього суспільства. Ми покликані підтримувати інших: співчувати їм і наставляти їх, не шкодуючи сил і часу.

— Э. Люцер, Церковь в Вавилоне. Следуя призыву быть светом во тьме

відповідальністьпідтримкапроцвітання

Церква виконує роль пастиря, уряд – погонича. Церква здійснює моральне керівництво, уряд використовує методи заохочення та примусу.

— С. Головін, Библия и политика

керівництвополітикасуспільство

Як зауважив Г.К. Честертон, "добрі відносини між державою і Церквою корисні для держави і шкідливі для Церкви."

— С. Головін, Библия и политика

вірністьдалекоглядністьполітика

Але ці благословення я тлумачив хибно. Сам того не усвідомлюючи, я сприймав Божу вірність і для мене, і для Свого народу, і для розбудови Його Царства, і для предвічного задуму спасіння, і для Своєї церкви як заступництво, яке чинилося особисто для мене, немов би я був у Бога "своєю людиною", і Він підтримував мене в усьому.

— П. Трипп, Опасное призвание

благословеннязрілістьмудрість