Якось, під час ранкового спілкування з Богом, мені захотілося перечитати Мк. 8:11–26. У цьому уривку Ісус говорив учням про небезпеку закваски фарисейської (попередження про невіру у християнському середовищі) та закваски іродової (попередження про невіру у світському середовищі). Але учні вирішили, що Ісус дорікає їм за те, що вони не подбали взяти з собою в дорогу хлібів. У відповідь Ісус поцікавився у них: “Маючи очі, не бачите? маючи вуха, не чуєте? А запитуючи: «Чи ще не розумієте і не розумієте?», він, по суті, запитав: «Ви взагалі Мене слухаєте?»

— А. Фадлинг, Лидер без спешки

закваскаІсусневіра

Мова Великого доручення (особливо у Матвія) наповнена старозавітними образами та поняттями. Ісус говорить тими ж словами, що і Яхве у Старому Завіті під час укладання завіту з Ізраїлем; він встановлює нові зобов'язання заповіту для своїх учнів: робити учнями всі народи, хрестячи та навчаючи їх; в кінці він запевняє їх у своїй особистій присутності аж до кінця.

— К. Райт, Миссия Бога

велике дорученнязавітІсус

У бажанні Бога явити себе народам – джерело нашої місії: розповісти їм про нього. Наполегливе бажання Бога бути пізнаним передує і наповнює змістом усі зусилля Божого народу, чиє завдання – розповісти про нього світові. Наша місія випливає із місії самого Бога. У Старому Завіті ясно говориться, що за задумом Бога пізнання його, живого Бога, має досягти всіх народів, які, згідно зі старозавітним свідченням, з нетерпінням чекають на цей момент. У Новому Завіті ми знаходимо докладний опис самого процесу апостольського благовістя про Месію Ісуса, який послав своїх учнів проповідувати народам.

— К. Райт, Миссия Бога

апостольське благовістяБогІсус

Спільність формує розвиток характеру. У процесі навчання вчитель та учні контактують один з одним головним чином на рівні інтелекту. Вони не живуть разом, не їдять разом і, крім спілкування у класі, практично не мають соціального, емоційного чи духовного зв'язку. У випадку Ісуса та Його учнів ми не бачимо такого роду «класних» стосунків, та й між собою учні спілкувалися інакше. Ні, Ісус створив спільноту навчання та практики, в якому було достатньо часу для усвідомлення істини у міркуваннях, діалогах та застосуванні на практиці. Цей приклад передбачає, що ми найкраще вчимося і застосовуємо те, що дізнаємось, у дружній обстановці, у малих групах, а не лише в академічних умовах.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

істинаІсуснавчання

Головною функцією церкви найкраще вважати євангелізацію та підготовку людей бути учнями, щоб потім посилати органічну церкву – християн на звичайних робочих місцях, брати участь у культурному житті, домагатися справедливості та відновлювати Божий шалом.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

Божий шаломєвангелізаціякультурне життя

Занадто часто ми записуємо хороших учнів або студентів на лідерські програми, бо, будучи хорошими учнями чи студентами, вони продемонстрували здатність швидко й ефективно вчитися. Та чи вони мають правильну відповідь на запитання «Навіщо?». Для чого вони хочуть стати лідерами?

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

відповідьлідеримета

Майстер прекрасно знає все, що має стосунок до його ремесла. Він надає учням прості інструкції. Розслабся. Дихай глибше. Стань струнко. И у такий спосіб майстер поступово підштовхує своїх учнів робити лише один крок за раз, щоб вийти за межі свого попереднього розуміння. Хороші наставники поважають складність. Але, вміючи відділяти важливе від другорядного, вони можуть чітко та зрозуміло пояснювати складні речі.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

інструкціїкрокимайстер

Мета роз'яснювальної проповіді - спонукати дітей Божих втілювати в життя істини, відкриті у Святому Письмі. І християни повинні так чинити не тому, що такого висновку, можливо, дійшов якийсь учений, а тому що це - наказ Самого Бога.

— Б. Чапелл, Проповедь, в центре которой Христос

БібліяБогістина

Але чи є свідчення царювання Христа в житті сучасних людей? Є. Царство Боже, в якому править Христос, присутнє в церкві. Він є головою тіла Церкви (Кол. 1:18). Коли Він був на землі, Його царство було присутнє в серцях учнів. Коли сьогоднішні віряни слідують пануванню Христа, Спаситель здійснює Своє панування, або царські функції.

— М. Эриксон, Христианское Богословие

віряниІсус Христоспанування

Працюючи над книгою, присвяченою "неквапливому часу", я бачу дедалі нові й нові докази того, що поспіх справді допомагає нам зробити більше помилок! Учням Христа належить неабияк зменшити швидкість, щоб, слухаючи Учителя, дізнатися, чого ж він насправді від нас хоче.

— А. Фадлинг, Жизнь без спешки. Ритм труда и отдыха по примеру Иисуса.

доказиІсус Христоскнига

Перед нами два доручення: таємне (про особисті взаємини з Богом) і явне (про взаємини зі світом). Для виконання першого доручення Ісус наказав учням зійти на гору. Саме там вони змогли зустріти Господа, побачити Його, прославити Його і відчути Його безумовну любов, особливо коли перебували в сумнівах. Виконання другого доручення - зробити учнями Христа всі народи - неможливе без виконання Його першого потаємного доручення.

— А. Фадлинг, Жизнь без спешки. Ритм труда и отдыха по примеру Иисуса.

Боггорадоручення

Захотів би Ісус, Йому б нічого не коштувало зібрати навколо Себе десятки тисяч шанувальників. Ніхто не був таким переконливим оратором, як Ісус, ніхто, окрім нього, не міг Творити такі чудеса. Але Ісуса чомусь не цікавила кількість послідовників. Він присвятив себе підготовці та навчанню кількох вірних учнів.

— А. Фадлинг, Жизнь без спешки. Ритм труда и отдыха по примеру Иисуса.

Ісуснавчанняораторство