Ми взаємодіємо з реальним світом через п'ять органів чуття. Ми осягаємо все потрібне для нашого фізичного існування за допомогою здібностей, отриманих від Бога, який створив нас і помістив у цей світ. Згідно з нашим визначенням, Бог також реальний. Він реальний у такому абсолютному й остаточному значенні, в якому не може бути реальним ніщо інше. Будь-яка інша дійсність залежить від Нього. Велика Реальність це Бог, і Він Творець тієї підпорядкованої, залежної реальності, з якої сумарно складається все творіння разом з нами. Боже існування об'єктивне, воно не залежить від будь-яких наших уявлень про Нього. Людське серце, що поклоняється Богу, не створює Об'єкт поклоніння. Воно знаходить Його, коли прокидається від духовного сну на світанку свого відродження.

— Е. Тозер, Прагнення Бога

Богіснуванняпоклоніння

Говорячи про споглядання, я хотів би згадати про опір і навіть відмову від цієї практики деяких із моїх консервативно налаштованих друзів-християн. Вони вважають, що будь-яка форма духовного споглядання чи містицизму виходить за межі християнської традиції. Я знаходжу таку думку дивною. Для мене духовне споглядання і навіть містицизм це можливість поринути у реальність біблійного уявлення про Бога та віри в Бога, явленого нам у Христі. Споглядання дозволяє втілити у життя реальність християнського богослов'я та вчення.

— А. Фадлинг, Лидер без спешки

Богбогослов'явіра

Спочатку Павло говорить про роботу, яка укорінена у вірі. Даллас Віллард визначив віру як «впевненість, засновану на реальності».

— А. Фадлинг, Лидер без спешки

Віллардвіравпевненість

Чемберс пише: А всяке дане Богом бачення тільки в тому випадку стає реальністю, якщо в нас достатньо терпіння. Ви тільки подумайте, скільки часу у запасі у Бога! Він ніколи не поспішає. А ми завжди страшенно поспішаємо. Нам щось відкрилося яскраве та славне і ми рвемося у бій. Але бачення ще не стало реальністю, і Богові потрібно провести нас через долину, крізь вогонь і воду, щоб з нас вийшло те, що потрібно, щоб нам прийти туди, де Бог зможе довірити нам уже не бачення, а справжнісіньку реальність. З тієї миті, коли Бог нам щось відкриває, Він не припиняє працювати, приводячи нас до досконалості. А ми знову і знову вириваємося з Його рук і намагаємося самі щось викувати.

— А. Фадлинг, Лидер без спешки

баченняБогдолина

Уява - це не віра. Ці поняття не тільки відрізняються, але й різко суперечать одне одному. Уява бере нереальні образи з нашого розуму і намагається надати їм реальності. Віра нічого не створює, вона просто рахується з тим, що вже існує.

— Е. Тозер, Прагнути Бога

віраіснуваннянереальні образи

За нашим визначенням, Бог також є реальним. Він реальний в абсолютному й остаточному сенсі, як ніщо інше. Вся інша реальність є залежною від Нього. Велика Реальність - це Бог, який є Автором тієї нижчої і залежної реальності, яка становить суму всіх створених речей, включно з нами самими. Бог об'єктивно існує незалежно від будь-яких уявлень, які ми можемо мати про Нього, і поза ними. Серце, що поклоняється, не створює свого Об'єкта поклоніння. Воно знаходить Його тут, коли прокидається від морального сну на світанку свого відродження.

— Е. Тозер, Прагнути Бога

авторБогвідродження

Духовне Царство лежить навколо нас, охоплює та обіймає нас, перебуває в межах досяжності нашого вну трішнього «я» і чекає, щоби ми його розпізнали. Сам Бог є тут і очікує нашої реакції на Його Присутність. Цей вічний світ оживе для нас, як тільки ми почнемо рахуватися з його реальністю.

— Е. Тозер, Прагнути Бога

Богвічний світвнутрішнє я

Нас мучило почуття провини. Ми ще довго не могли сім'єю дозволити собі ніякого відпочинку. Лише через місяці ми вирішили себе змушувати збиратися по суботах і проводити час всією сім'єю. Така гнітюча реальність війни.

— В. Синій, Людина, в якої вкрали дім

адаптаціявідпочиноквійна

Як же це нестерпно для душі переселенця — перебувати далеко від рідних місць і сумувати за всім чудовим, що ти мав колись. Я не раз згадував наш сніданок рано-вранці 24 лютого, коли почалася війна. Як часом не вистачає того відчуття дому, тієї рідної обстановки. Неможливо пояснити її особливість, але, здається, що саме в ній ти захищений сильніше. Переселенець багато чого б віддав, щоби повернутися додому. Кожен розуміє, що зараз це не-можливо. Усе, що залишається: вихоплювати з реальності миті, що нагадують про рідний дім.

— В. Синій, Людина, в якої вкрали дім

24 лютогобіженецьвійна

Перед християнськими лідерами стоїть важке завдання – реагувати на особисті виклики, сімейні конфлікти, національні лиха та міжнародну напруженість чітко вираженою вірою в реальну Божу присутність.

— Г. Ноуен, В ім’я Ісуса. Роздуми про християнське лідерство.

Божа присутністьвикликвіра

Якби ви були юдеєм у новозавітні часи, то вірили б, що ваш Бог – цар усієї землі, і це лише питання часу, коли перед Богом схилиться всяке коліно сильних світу цього. Якби ви сказали сучаснику Ісуса, який тільки-но почув його проповідь про наступ царства Божого, що Ісус далекий від політики, ви побачили б на його обличчі в кращому разі нерозуміння, у гіршому – співчуття до вас. Саме питання передбачає жорсткий поділ передбачуваного світу духовної реальності від емпіричного світу політичної реальності. Подібна дихотомія є продуктом епохи Просвітництва, нічого подібного не було в біблійному світосприйнятті (отже, не має нічого спільного з місією в Біблії).

— К. Райт, Миссия Бога

Ісусмісіяполітика

Місія виходить із реальності цього, біблійного Бога. Інакше кажучи, реальність цього Бога наділяє нас авторитетом для виконання місії.

— К. Райт, Миссия Бога

авторитетБібліяБог